Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Ланселот Музограй (1971)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Ланселот Музограй, [ 2010-08-26 23:43:19 ],
на сторінці поезії     "УБИТИ ДРАКОНА?"   Схимниця Рудокоса

Ой, як бракує!
Коментатор Ланселот Музограй, [ 2010-08-27 12:36:23 ],
на сторінці поезії     "КАЗКА КОХАННЯ"   Музограй Ланселот

Козак Мамай уособлює музику-воїна з Вашого дозволу.
Може, про вірш щось скажете?
Коментатор Ланселот Музограй, [ 2010-08-27 15:06:46 ],
на сторінці поезії     "КАЗКА КОХАННЯ"   Музограй Ланселот

Хай на дорозі лиш вогні зелені
Осяюють кохання шлях,
Якщо згориш - відродишся, як Фенікс,
Як новий світ у сяючих зірках.
Коментатор Ланселот Музограй, [ 2010-08-27 15:48:47 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Маїк Оксана

Гарний вірш, тільки трохи песимістичний. Чого ж мають підкошуватись ноги, адже Боги десниці тримають на наших ралах, як сказано у Велесовій книзі.
Коментатор Ланселот Музограй, [ 2010-08-27 17:11:23 ],
на сторінці поезії     "КАЗКА КОХАННЯ"   Музограй Ланселот

Дякую, пане Іване! А Ваш чотиривірш, це вже - початок пародії?
Коментатор Ланселот Музограй, [ 2010-08-27 20:07:55 ],
на сторінці поезії     "Це..."   Черезова Варвара

Люблю таких жінок, не залізних, справді жіночних. Їх хочеться до грудей пригорнути і закрити собою од бід. А з амазонками - тільки мечем і розмовляти.
Схили мені голівку на плече,
Відчути дай свою жіночу слабкість,
Розчулення у серце потече,
Але мої обійми не ослабнуть...
Коментатор Ланселот Музограй, [ 2010-08-27 20:47:10 ],
на сторінці поезії     "КАЗКА КОХАННЯ"   Музограй Ланселот

Дотепно, дякую, я б так не зумів, пане подвійний колего.
Коментатор Ланселот Музограй, [ 2010-08-27 20:50:09 ],
на сторінці поезії     "пародія "ЩО МОЖЕ ДОТИК!""   Гентош Іван

Гарна, весела пародія, пане Іване!
Коментатор Ланселот Музограй, [ 2010-08-28 14:14:02 ],
на сторінці поезії     "КАЗКА КОХАННЯ"   Музограй Ланселот

Тоді ще раз дякую за відгук.
Коментатор Ланселот Музограй, [ 2010-08-29 02:04:15 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Кулаковська Ірина

Аж перехопило подих від насолоди. Одним духом читається, і так іронічно-весело. Але за іронією стоїть гірка реальність, над якою ЛГ Ваша піднялася
і ще й філософськи глузує. Це ознака великої сили духу і шляхетного розуму. Відкрив для себе віртуозну поетесу.
Дякую за таку приємність.
Коментатор Ланселот Музограй, [ 2010-09-04 16:19:15 ],
на сторінці поезії     "КАРАМБА!"   Схимниця Рудокоса

Ох і жагуча схимниця! Ви так весь монастир дівочий підведете "під монастир" гріха! Всі поскидають сутани і гайда... до бісівських спокусливих танців!
Коментатор Ланселот Музограй, [ 2010-09-04 21:50:47 ],
на сторінці поезії     "КАРАМБА!"   Схимниця Рудокоса

Хіба ж я сперечаюсь? :)))
Коментатор Ланселот Музограй, [ 2010-09-08 22:35:22 ],
на сторінці твору     "Віртуальні знайомства. Плюси і мінуси проектування майбутнього."   Адміністрація Майстерень

Спасибі, дорога адміністраціє, у мене було два віртуальних романи тільки на Вашому сайті, і одним я дуже задоволений. І у віртуалі і у реалі - дійсність відповідала словам. А головне - написав більше десятка віршів їй. Тут такі чувіхи, вибачте, прекрасні дами романтичні трапляються - самий смак і опше, як каже П.Кукуй...
а от другий - ну страшне розчарування я мав, ну Ви знаєте. Словом, зараз треба якось лікуваться від отриманої залежності. Я хотів би застосувати якийсь помічний метод!
Коментатор Ланселот Музограй, [ 2010-09-08 22:41:40 ],
на сторінці твору     "Віртуальні знайомства. Плюси і мінуси проектування майбутнього."   Адміністрація Майстерень

"клин вибивають клином". А можна так, щоб одразу кілька муз стало в ряд, і я б їм - грав, бо ж Музограй, знаєте? Ну, можна по черзі. Хто зголоситься, поки пишіть. Після перевірки в СБУ, дам телефон.
З галантним рицарським поклоном.
Коментатор Ланселот Музограй, [ 2010-09-09 21:46:59 ],
на сторінці твору     "Віртуальні знайомства. Плюси і мінуси проектування майбутнього."   Адміністрація Майстерень

Дорога редакціє! Справді, Ви вловили точно, коли учора писав свій коментар, мною володів демон грайливості, котрий хотів трохи пограти на веселих несподіваних аспектах віртуальних знайомств. Загалом хотілося трохи підняти настрій читачам, бо багато в цьому всьому доволі кумедного.
Але ж усю свою творчість ми будуємо справді на прагненні до прекрасного, шляхетного, осягнення вищого духовного єднання. Я, наприклад, понад усе ставлю чоловіче побратимство лицарське і за все своє життя жодного разу не "відбив" подруги у друзів, хоч мав достатньо багато нагод для цього.
Доходило навіть до того, щоб одній дівчині, яка нахабно "лізла" цілуватися до мене, я сказав: "Як ти можеш бути такою... (не буду цитувати лайливих слів), і не любити таку прекрасну людину, як мій друг?! І що ж я отримав за свою вірність у дружбі? Мій друг мене ледь не побив за те, що я принижував його дівчину. Мабуть, треба було таки
частково відступити від своїх принципів, бо у мене друзі відбивали дівчат, і після того переставали бути моїми друзями.
Ви скажете: романтизм, ідеалізм, Донкіхотство, дитяча наївність?! Так, але чистого ідеалізму в житті немає, як і чистого цинізму, в якому у виродкуватих формах несподівано проявляється позитив.
Але хочу сказати Вам і всім, хто це читатиме. Після невдалого залицяння, санкціонованого моїм другом, я отримав одкоша таким тонким жахливо-насмішкувато цинічним і водночас вишуканим чином, що волів би краще вислухати сотню відвертих матюків і посилань на три літери, ніж бачити таке зміїне ухиляння од відповіді із послідуючим змііним укусом в незахищене місце в аурі. Здається, на все життя у мене відбили бажання романтично закохуватися, після якого пишуться чудові, піднесені поезії. І залишається єдине - або лише виключно духовно єднатися або дивитися на кохання цинічно, і зустрічаючись із черговою
Музою, в душі думати: "Всі б...і, с..и, більше не одурите! Всіх Вас треба ставити у певну позу і цинічно тра...и. Або вчитись послуговуватись такими ж зміїними методами для самооборони чи атаки.
І все ж мабуть треба дякувати долі за отримані уроки, бо може справді ситуація колись набуде ознак краси, тільки справжньої, а не прикритої зміїним лицемірством.
Коментатор Ланселот Музограй, [ 2010-09-09 21:52:27 ],
на сторінці твору     "Віртуальні знайомства. Плюси і мінуси проектування майбутнього."   Адміністрація Майстерень

Дорога Юлю! Я не буду Вас "смалити", будем духовно єднатися, дорога посестро, поетична коліжанко!
Коментатор Ланселот Музограй, [ 2010-09-10 07:11:29 ],
на сторінці твору     "Віртуальні знайомства. Плюси і мінуси проектування майбутнього."   Адміністрація Майстерень

Справді, це була гра, і хтось, можливо, справді поставився до цього, як до гри. Але із свого куцого у цій справі досвіду хочу відзначити таку особливість акорського життя: одягнута тобою маска приростає до лиця, і ти ніби насправді стаєш тим, кого граєш. І маєш справжні, непідробні переживання, як у житті. Тож, певно не слід брати дурного в голову, а залишатися тільки актором і сприймати партнера, як такого. Але ж це тоді лише просте відбування номерів. Чомусь згадалася Марія Заньковецька, як вона вживалася в роль, грала п"яну навіть не в театрі, а в житті, і перед акторами у побуті. І її поклали на диван відсипатися, повірили в її уявний стан сп"яніння, а вона раптово вийшла з нього, встала з дивану і засміялася, і сказала, що хотіла підготуватися до вистави, от і зіграла п"яну в житті.
Як відрізнити справжнє від надуманого? Мабуть, коли одна із сторін прагне познайомитися ближче, у реальному житті з іншою, тоді, як на мене, виникають справжні стосунки, а якщо спілкування у водевілі віруальному на якомусь етапі припиняється, тоді це, можливо, була гра. Хоч трапляються, звісно, різні варіанти і ситуації.
Коментатор Ланселот Музограй, [ 2010-09-22 01:15:27 ],
на сторінці поезії     "СПОГЛЯДАННЯ"   Мазур Оксана

Читав я вірші ваші - диво з див,
Дививсь на фото ваше я і млів.
По хаті в стилі "ню" тоді ходив,
І по екрану пензликом водив.
Коментатор Ланселот Музограй, [ 2010-09-22 01:17:40 ],
на сторінці поезії     "Королівна"   Ель Зоряна

За таку королівну я б на лицарському турнірі не одного списа б зламав. Красно дякую, пані Зоряно!
Коментатор Ланселот Музограй, [ 2010-09-22 01:20:56 ],
на сторінці поезії     "Не треба слів"   Станіславська Адель

Щемливо. Я б на лютні цей текст міг би підібрати.
Нагадує по ритму "Момент розпачу" Миколи Лисенка.
1   2   3   4   5   6   7   8   9