Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Андрій Яремко (1986)
Поет – це той, хто пробиває мури
Та вміє словом душу прокричать.


Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Лиш друзі…
    Лиш друзі, а хотілось трішки більше
    Та доля залишилася така,
  •   Милий Кошуля
    Такий хороший наш свободівець сьогодні,
    Готовий йти із силою на біс,
  •   Усмішка жінки
    І тільки усмішка, бо посмішка не личить жінці -
    Лиш тільки в ній зростає благодать.
  •   Ранковий ритм ще заспаного міста…
    Ранковий ритм ще заспаного міста
    І гул трамваю з-під бетонних плит,
  •   Подарую щастя
    Подарую я щастя в чарівності дня,
    І накрию тебе гарячим зізнанням,
  •   Іди від мене пекло у стоклят…
    Іди від мене пекло у стоклят,
    Іди, не смій ніколи повертатись,
  •   Лиш вічність відродить шалене кохання…
    Не нам відродити зім'яті листи,
    Не нам залишити цей світ без зізнання,
  •   Останні дні, роки…секунди
    Напевно кінець нарешті настане,
    Впокоїться дух на смертельнім одрі
  •   Життя між смертю і життям
    Життя веде постійно до одного
    І скільки б ти на світі не робив,
  •   Зійшлися наші погляди в екстазі…
    Твій погляд вшився вже давно у серце,
    Душа в неспокої постійно десь біжить,
  •   Вічно закохані душі
    Наші душі зрослися між гілками потрясінь,
    Усе, здається, нам під силу подолати,
  •   Александрія. Вірш №3
    Александрія вас століттями лякала,
    Минали чудеса, минали ті шакали,
  •   Пристрасті за стіною
    Постійні "ахи", крики з-за стіни,
    Постійний поклик грубого екстазу,
  •   Сонет №17. Л. Б.
    Напевно розчарована таки в мені
    За те, що не приїхав вчасно розважати,
  •   Сонет №16. Природа і Бог
    Бринить навколо нас жива земля,
    Повсюди тут природа майоріє,
  •   Сонет №15. Ранок в горах
    Новенький ранок кинувся на ґанку,
    Роса сріблиться щедро на траві
  •   Сонет №14. Зранені надії
    Подвійна зрада щойно зранених надій
    Навіює думки в підступності величній,
  •   Сонет №13. Поклик сучасності
    Усе в нас битва ласих територій,
    Бурлеск повсюди й клоунада на шляху,
  •   Розважання поета
    Мої думки вже списані віршами,
    Крізь них прокладено мій довгий путь,
  •   Сонет №12. Ідилія Карпат
    Птахи до хати знову прилітають,
    Дзвенить від співу зморена земля,
  •   Сонет №11. Життя без братків
    Постійний біль при різних перепонах,
    Щоденний щем знеболених чуток,
  •   Сонет № 10. Гірські краєвиди
    Останній місяць літа суне уперед,
    А гори в непорушності собі куняють,
  •   Сонет №9. Зелемянка
    Дзюрчать струмки стрімкі собі велично,
    Летить у височінь красивий птах,
  •   Александрія. Вірш №2
    Тільки тут людина варта відпочинку,
    Лиш тут спиняється година і хвилинка.
  •   Александрія. Вірш №1
    Щоденна зрадонька і злісні перепони,
    Бардак шматує нас на клятих перегонах.
  •   Сонет №8. Роздум
    Постійно сновигаєш у дорозі,
    Живеш за нормами, в нові ідеш жнива,
  •   Сонет №7. Думи про пихатість
    Не раз шукаєш доленьки собі,
    Не раз ковтаєш згірчені образи,
  •   Сонет №6. Роздуми мислячого
    Вечірній час захоплює усіх
    Та надає життю новітні крила,
  •   Сонет №5. Філософія існування
    Ми долі й волі все шукаємо в житті...
    Не так є легко повсякчас латати -
  •   Сонет №4. Незбагненна річ
    Життєвий шлях не надто є важкий,
    Однак потрібно трішки попотіти
  •   Сонет №3. Наскрізь розкутись
    Неволя нас брехнею завжди судить,
    Усе готує нам підступності прихід,
  •   Сонет №2
    Якби усе так легко удавалось,
    То щастя б буднями здавалося усім,
  •   Сонет №1
    Життя постійно утікає, мов пісок,
    Продажністю в щоденності іскриться
  •   Вечірня прогулянка
    Люблю з тобою я гуляти по центрах
    І лазити по Львову, на Високий Замок,
  •   Така краса у неї неземна
    Її краса божественним іскриться,
    Їй заздрить навіть срібний зорепад,
  •   Симфонія вечірньої стихії
    Стихія розгулялася навколо,
    Повсюди блиска страшно і гримить
  •   Поученіє дітям
    Щоденна справа - невблаганна річ,
    Життя при ній тут можна розірвати
  •   Весняно-осіннє літо
    На жаль, не бачили сьогодні того літа
    І осінь свище тихо у моїх вухах
  •   Ейфоричне очікування
    Очікуєш постійно кращого життя
    І мов дибіл ганяєшся за щастям -
  •   Щоденні апетити
    Щоденні апетити хтивого буття
    Із спересердя крутяться в своїм екстазі,
  •   Абсолютна відносність
    Як банально - абсолютна відносність...
    Чи ж відносна постійна лялькова трусня?
  •   Життя - квиток в один кінець
    Життя проходить тихо без любові,
    Красиві німфи йдуть кудись вперед,
  •   По течії ріки
    Бурлить ріка і всюди завертає,
    За гілкою новий іде поріг
  •   Глибина слова
    Сказати слово можна нині вже будь-як,
    Часами глибина їх є така двояка,
  •   Усе мінливе…
    Одне життя чаклує завжди нам,
    Ламає мізки безперервного прозріння
  •   Гра з чесністю
    Життя для честі, чесності і волі,
    Життя із грою з долею в руках,
  •   Серце закипа в любові
    Постійно серце закипа в любові -
    Усе таке рожеве, дике і п'янке
  •   Навіяне
    Навіяне віршем: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272096
  •   А Вона, а Вона…
    У неї погляд, наче в тої квітки,
    А шия лебедина кличе цілувать.
  •   Поетичні століття
    І не одне століття прошмигнуло так,
    Не раз в безсмертя ці поети завертали...
  •   Коли вірші мовчать
    Страшні слова, коли вони мовчать,
    Коли вони зненацька причаїлись,
  •   Голодний дух наш без вірша
    Голодний дух наш завжди без вірша,
    Без нього вічно пересічно млієм -
  •   Надпивши з кубку УЄФА
    В нас Євро буде, люди, незабаром
    І Кубок тут красується, мов в сні,
  •   Небачена врода
    Така красива, ніжна та розкішна
    Граційно коридорами собі ідеш
  •   Туман над Високим Замком
    Мереживом укрилась Замкова гора,
    Повсюди дим залишеного сонця
  •   Спокусниця
    Ти поглядом своїм постійно спокушаєш,
    Пускаєш бісики уперто навкруги,
  •   Чоловіча відповідальність
    Навіяне спостереженнями КК ВКонтактє
  •   Її краса
    Волосся кучеряве дівчини в дощі
    Таке божественне, таке прекрасне.
  •   Божественний голос молодої співачки
    Родині І.Л.
  •   Божественний голос молодої співачки
    Родині І.Л.
  •   Кохання в чотирнадцять
    Кохання в чотирнадцять
  •   Залежність від моєї ніжності
    Проглянув в телефоні есемески -
    така журба спустилась на лице,
  •   Моя незнайомка
    Загадкою сьогодні ти була,
    Осяйні очі запалили крила,
  •   Дотик твоїх губ
    Приснився гарний сон, немов переді мною
    Лежиш спокуслива і пристрасна така,
  •   Горю тобою
    Горю тобою, пристрасно кохаю,
    Живу тобою і твоїм життям
  •   Третій Фатімський секрет
    Життя те мчиться тихо під укіс
    І пекло наближається звершитись.
  •   Дорожній бомбодром
    Важкезна турбуленція в дорозі -
    Немов тут скинули потужний бомбодром
  •   Веселковий бум
    Стихія і неонний сплеск енергій,
    Шалений грім роздався, мов орган,
  •   В шаленості нічній
    Шалений погляд зречених зіниць,
    Спрагненна усмішка у серці...
  •   Крадуть до божевілля
    Життя сьогодні - пекло на землі,
    Шматок л...на полізе перед батька...
  •   Дощі із поцілунків малинових
    Люблю дощі із поцілунків малинових,
    Люблю обійми ніжні навесні,
  •   Життя між нами
    Життя проходить вперто поміж нас,
    А ми у метушні не бачимо природи,
  •   Розпливтись у ніжності кохання
    У ніжності тут можна розпливтись,
    Життя в коханні є таке солодке,
  •   Всі застібки порвати на твоєму тілі…
    Всі застібки порвати на твоєму тілі,
    Пробратись крізь спокуси перепон
  •   Стань втіхою моєю
    Стань вітру поцілунком на моїх вустах,
    Стань втіхою подальшого натхнення,
  •   У боязні люблю
    Боюсь хронічно втратити тебе,
    Боюсь розбитися байдужим серцем.
  •   Мелодія чорного місяця
    Заходять диски з скрипом в піднебессі,
    Дрижить земля, у каменях - розлам,
  •   Боюсь своїх віршів
    Боюся інколи своїх віршів -
    Вони сердиті, злісні, іронічні,
  •   Прощання з Вікторією Трач на poetryclub
    Прощаюсь та читатиму вірші ще довго,
    Лишатимеш на сайті не один ти слід.
  •   Беркутятка
    Наїхало фурашок й беркутяток
    І Раду заселили. Наш підвал
  •   Перший львівський сніг
    Вечірній сніг вже пада мимохідь
    І срібна пелена встеляє землю...
  •   Світ - це сон
    Постійний щем, постійні поривання
    І сум щоденний серце поїда.
  •   Істинно в терпінні
    Життя крокує в вічній круговерті,
    Лиш листя пада в нашому садку,
  •   Смерть - це тільки старт
    Лиш смерть по-суті тільки старт -
    Без неї сенсу в нас немає жити.
  •   Час потойбічний
    Життя таке коротке. В ідеалі
    Воно коротше сонячного дня...
  •   Страх
    Ми всі живемо в вічному страху,
    Який думками мимоволі володіє.
  •   Ілюзія
    Не в нас останній залишився час
    Й не нам його лишилося прожити.
  •   Суперечні антиподи
    Життя буває гарне і страшне,
    Усі шукають добрих слів і щастя.
  •   Життя-постійна жертва
    Тактично вечір на обійстя наступив,
    Літак парирує навколо мого дому,
  •   Екзистенція поета
    Не кожному судилося поетом бути,
    Не кожен може в вічності творить.
  •   Найкращому другу
    Тарасові присвячується (З Д.Н)
  •   Незнаний світ
    Минає час незнаного прозріння
    І кличе силу цей незнаний світ.
  •   Млин почуттів
    Буття несе в постійному польоті
    Всі наші дії в дике майбуття,
  •   Висновки життя
    Ми вічно йдем до висновків в житті,
    Однак усе минає навіть не почавшись
  •   Гроза
    (Із циклу "Карпатські вечорниці")
  •   Водоспад
    (Із циклу "Карпатські вечорниці")
  •   Ранок у горах
    (Із циклу "Карпатські вечорниці")
  •   Осідлати річку
    (Із циклу "Карпатські вечорниці")
  •   Карпати
    (Із циклу "Карпатські вечорниці")
  •   Ігорю
    Вважаю, він чимало нам зробив
    Для волі у особі дисидента.
  •   ДЕНЬ
    Минув цей день, а я усе шукаю
    Заради чого нині щось робив
  •   Неспокійне сьогодення
    Неспокійно є усім сьогодні
    І дух ще бою в серці не загас
  •   Тенета смерті
    Іде життя, а ми нічо не знаєм,
    Лиш либимся в новітній постмодерн,
  •   Егоїст
    Коли живеш - не думаєш про світ;
    Тоді вагу лиш мають гроші
  •   Життя - це сон...
    Життя люблю аж до знемоги
    (Та хто його любити не зумів) -
  •   Незавершений інтеграл
    Невже любов не хоче ідеалу?
    Невже вона така сліпа?
  •   Поет
    Поет – не той, хто тільки кличе музу
    І думає як щось там написать.
  •   По лезу (маніфест)
    Піду по лезу дикого життя -
    Воно тоді пожежою озветься...
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки