Автори /
Любов Бенедишин (1964)
|
Рубрики
/ Зачаття неба
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Насниться Вкраїні...
•
До Сокальської Божої Матері Потішення
•
Енергія слова
•
На хресті
•
Травневе
•
Клич
•
Безкрайня хата
•
***
•
Свято
•
Варіації зі снігом
•
Любов
•
Надія
•
Віра
•
Голуб
•
Без ліку...
•
Добити війну...
•
Додому...
•
Інерція
•
***
•
***
•
***
•
Євангеліє від Любові
•
Жінці, що має крила...
•
Навіяне
•
***
•
Нічний монолог
•
Рейс у Небеса
•
Поет і час
•
***
По той бік Слова, де слова –
•
Прощальне…
Хай дзвони скорботні
•
Зачаття неба
•
За любов...
•
Без слів...
•
***
•
Нонсенс-анонс
•
Струни
•
А знаєш, Кобзарю...
•
Міфічне...
•
Майдан.Forever...
•
Послання Рокові Коня
•
Діалог
•
Криза
•
Неопалимі
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Розгойдали небо.
Аж хочеться крикнути:
Аж хочеться крикнути:
Покута війни нерозгрішена
Вже переганяла свій час…
Вже переганяла свій час…
Луна ланцюгова:
з життя - у безсмертя.
з життя - у безсмертя.
Правічну темінь світу
Днем Світла перекреслити.
Днем Світла перекреслити.
Поріділий змикається стрій,
ген за обрієм. Не на параді.
ген за обрієм. Не на параді.
Ходім у засвіти, ходім
у сон до_світній...
у сон до_світній...
Веселий вогник блимнув і зачах.
З усіх усюд - ні звіту, ні привіту.
З усіх усюд - ні звіту, ні привіту.
Розгорну цукерку, як цикуту:
хоч у свято - мінімум біди.
хоч у свято - мінімум біди.
Намалюю вечір зі сніжинками
і шматок Європи у вікні...
і шматок Європи у вікні...
Живи собі й тішся... Та от
халепа - усе чогось мало нам.
халепа - усе чогось мало нам.
Святкує диявол і кров розливає в карафи...
За вибухом - тиша... така, аж у вухах дзвенить.
За вибухом - тиша... така, аж у вухах дзвенить.
Казок надсвіти дивограйні
зорять у розстріляних снах...
зорять у розстріляних снах...
Химерна тиша.
Снів безодня-тьма.
Снів безодня-тьма.
Перестуда підкосила?
Зголоднів? Намокли крила?
Зголоднів? Намокли крила?
Просяк будинок сумом і дощем.
Од Всесвіту - ні жалості, ні милості.
Од Всесвіту - ні жалості, ні милості.
До фронту - сім днів Інтернетом. І...
війну (з усіма "іпостасями")
війну (з усіма "іпостасями")
Додому...
з болю і тривог,
з болю і тривог,
Невідь -
від кроку до краху.
від кроку до краху.
Дрібка великого.
Безліч дрібного.
Безліч дрібного.
Проклять "гоморра і содом".
Божки убогі.
Божки убогі.
Недовіри недокрів'я...
Злісних виправдань сухоти...
Злісних виправдань сухоти...
Бути у Слові. Творити, як жити.
Шептати надії: живи...
Шептати надії: живи...
Ґрати - в театрі абсурду.
Оплески від Сатани.
Оплески від Сатани.
Сумна - Гора Весела
(все тяжче впізнавати):
(все тяжче впізнавати):
у сутність
у реальність
у реальність
Пересохлі губи.
Ночі глибочінь.
Ночі глибочінь.
небесний тихохід...
рухома срібна цятка...
рухома срібна цятка...
Шукати лик Спасителя
у лицях
у лицях
По той бік Слова, де слова –
Хай дзвони скорботні
У собі зачати вись -
хай народиться колись...
хай народиться колись...
Спивати біль калиново-полинний,
Горнутися до пісні й вишиття...
Горнутися до пісні й вишиття...
...бо в цій пекельній кузні,
у цій різні безбожній
у цій різні безбожній
До Воскреслого
спраглий просвітлення
спраглий просвітлення
Годі сльози лити! Гей, народ!
Хто живий, оговтуйся, виходь -
Хто живий, оговтуйся, виходь -
В найвищому світі, найдальшій глуші
невимірне і многолунне
невимірне і многолунне
Хитнеться свобода,
долонею серце затулить.
долонею серце затулить.
Прорвало тривкі ланцюги і загати
Майдану священне цунамі.
Майдану священне цунамі.
І знову безвихідь.
Обіруч - брехня і дурня.
Обіруч - брехня і дурня.
Пишу Новому Рокові послання:
Не віддавай надію на заклання!
Не віддавай надію на заклання!
- Це тільки ілюзія раю...
- Я знаю...
- Я знаю...
Суспільству кепсько:
виснажене й хворе.
виснажене й хворе.
1. Василь Макух (1968)