Автори /
Любов Бенедишин (1964)
|
Рубрики
/ Зі збірки "Літа проминальна літургія" (2017)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
Ти десь є...
•
***
•
Жовтню
•
Осінь інша...
•
Ранок у лісі
•
Віз
•
***
•
***
•
***
•
Самотність...
•
Рівновага
•
За лаштунками
•
Зненацька...
•
Післясон
•
*** (2)
•
*** (1)
•
Ненаписаний вірш
•
***
•
***
•
Чужа Несміяна
•
Скарби
•
В Зарваниці
•
***
•
Ти...
•
З голосІНЬ - 3
•
З голосІНЬ - 2
•
З голосІНЬ
•
Відлуння лісу
•
До лісу...
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Сни забутого плоду
білий сад виколисує.
білий сад виколисує.
Заманю... Заміню
на ману - цю вину:
на ману - цю вину:
Нехай ще ця осінь побуде -
Дарма, що давно безприданниця.
Дарма, що давно безприданниця.
Дні вдалеч – один за одним.
Невже поспішати конче?
Невже поспішати конче?
Все на статки - копійка і цент:
Тут парча заяскріє, там - люрекс.
Тут парча заяскріє, там - люрекс.
Лісу сни високочолі
поміж кронами пливуть...
поміж кронами пливуть...
Понеділок (повно ж діл!)
витирає піт:
витирає піт:
Небес блакитним перламутром
глибокий погляд заяснів...
глибокий погляд заяснів...
Селам аж дивно, їй-право.
Звістку смакують міста:
Звістку смакують міста:
Марудна мряка - вже не гість:
від обрію до неба.
від обрію до неба.
- Як мені колір цей - личить?
(Мутно у дзеркалі плеса).
(Мутно у дзеркалі плеса).
То у захваті, то...
знов у тузі.
знов у тузі.
Вже вітер-костюмер
явив свою личину.
явив свою личину.
Ніяк не скину фартушка -
доволі справ є.
доволі справ є.
Неба миро.
Саду птахоспіви.
Саду птахоспіви.
Замрії прив'яла квітка.
Долина розлуки. Доля.
Долина розлуки. Доля.
Часу отерплі жовна:
Доки - по ранах, рунах?
Доки - по ранах, рунах?
Задухи пелена. Безсилий порух слова.
За розчахом дверей: вологе і густе
За розчахом дверей: вологе і густе
...Заскорублі спогади, обітниці.
Зимний чай, канапа, канапе...
Зимний чай, канапа, канапе...
Нестримна спрага літа...
Летючі міражі...
Летючі міражі...
Мережила маревом ночі сумні...
Гіркої біди наковталась, як трунку...
Гіркої біди наковталась, як трунку...
Скарбів розмаїття одвічне -
Природи прикметні принади.
Природи прикметні принади.
1. Зірка Зарваниці
Плювався чадом
пристрастей вулкан,
пристрастей вулкан,
То роз_долля весіль,
то оплакувань
то оплакувань
Ой, ладо... Ой, люлі... Ой, леле...
Пройдисвіти, прусти, прокрусти...
Пройдисвіти, прусти, прокрусти...
- Мій лірнику... ратнику... зраднику... -
увись лебеджу, лебедію...
увись лебеджу, лебедію...
Шарадами, шорами, шАрами -
незвідане... Піки і крайності.
незвідане... Піки і крайності.
На пні, край стежки,
(раптом дощик знову?)
(раптом дощик знову?)
- Здорові будьте, берести, ялини...
Сумна осико, і тобі - чолом!
Сумна осико, і тобі - чолом!