Ну хто тобі сказав,що ти - поет?
Сумний герой,потвора клоунади.
Як час реальний,
Але ж волів знайти у ній хоч тінь плаценти.
Та не почують і не сповістять.
Твій біль - тривожний!
Знеболити не вдасться.
А може то твоя душа прилітає надвечір
І сідає навпроти вікна - на долоні дахів?
І по мапах дощу вираховує зустріч і втечу...

Знаєш,я зовсім не вірю,що ніч ця приречена бути такою ж мовчазною,як самота.
2009