Опис: Немилосердно били батогами
Сніги й дощі твої боки.
Каміння залишало шрами,-
Забудуться через роки.
І безліч випадкових подорожніх,
Що грякали дверцятами зі зла,
І варвари, і злодії, і тисячі знайомих,
Та не забудеться одна!..
Чорнява ключниця, що верхи на коні
Красиво й гордо браму не відкрила...
Возідло ще чекатиме в журбі,
Поки іржа коріння не пустила.