Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Світлана Ілініч (1981)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Світлана Ілініч, [ 2012-04-10 09:39:21 ],
на сторінці твору     "***"  

Ну і правильно зробили, як на мене. То, певно, лихий жарт був (((

Немає за що)).
Коментатор Світлана Ілініч, [ 2012-04-28 21:35:09 ],
на сторінці поезії     "Веснівки / 2"   Ілініч Світлана

Дякую) "Почезне" нікуди не почезне.)
Коментатор Світлана Ілініч, [ 2012-04-30 17:50:22 ],
на сторінці твору     "***"  

Духмяне і концентроване зілля вийшло). Гарний текст.
Коментатор Світлана Ілініч, [ 2012-06-13 17:03:39 ],
на сторінці твору     "***"  

Повітряний і світло-осінній текст. Особливо з вітменом якось вдало вийшло (мені пощастило сприймати виправлений варіант): так просто і так ємко - "вернути у трави вітмена" :-)
Коментатор Світлана Ілініч, [ 2012-06-17 11:46:20 ],
на сторінці твору     "***"  

Дуже легкий і музичний переклад!

От тільки перечіпляюся на червертому рядку першого катрена:
Циганські кучері спопеліли.
Ритм тут таки збитий (((
Коментатор Світлана Ілініч, [ 2012-06-17 23:34:57 ],
на сторінці твору     "***"  

Взялася редагувати недавній свій текст - і якось воно в несподіваний фарватер вивернуло ))))))).
Коментатор Світлана Ілініч, [ 2012-06-18 22:54:00 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую!
Коментатор Світлана Ілініч, [ 2012-06-18 22:55:40 ],
на сторінці твору     "***"  

ага)))) маленька вольность))))
"о" тут звучить, як на мене, дуже архаїчно і лірично)
хоча ще подумаю)))
Коментатор Світлана Ілініч, [ 2012-06-18 22:56:31 ],
на сторінці твору     "***"  

цілком може бути :-) хоча зазвичай це піший, той, хто йде пішки
Коментатор Світлана Ілініч, [ 2012-07-16 20:29:45 ],
на сторінці твору     "***"  

Читаючи цей безумовно вдалий панегірик, я мимоволі спіймала себе на думці, що це просто неперевершений приклад для демонстрування типових технічних недоладностей:
1.Дотепного письма король! / поет прекрасний
Не кожен мав подібний хист. - типові інверсії;
2. Ох полонили вже сердець - граматична помилка: полонили кого? що? - серця; слова підганяються під риму і ритм.
3. гарно-хмари - навіть з великою натяжкою це дуже далеко від рими.
4. король - роль, сердець - грець і т.д. - рими надзвичайно передбачувані і затерті.
P.S. I загалом: навіть зважаючи на жанр, хотілося б побачити щось особливе у цих рядках, щось портретичне, що вирізнить шановного Валерія з ряду інших чоловіків... але я цього не знаходжу... То в чому ж власне поетична цінність цих рядків? Що їх відрізняє від листівкових віршиків?
Коментатор Світлана Ілініч, [ 2012-07-16 22:16:55 ],
на сторінці твору     "***"  

Ця поезія, безумовно, краще від попереднього панегірика, але, на жаль, ВИДАЛЕННЯ ВАМИ МОГО КОМЕНТАРЯ жодним чином НЕ ПОКРАЩИЛО ЯКОСТІ Ваших текстів. Тому, абстрагуючися від змісту, наголошу винятково на технічних проблемах:
1. А спогади, як здичавіла зграя –
Зрівнялись там і жертви, і герої.
Речення пунктуаційно недоладне: "як здичавіла зграя" - порівняльний зворот, що мусить з обох боків виділятися комами, тому має бути так:
А спогади, як здичавіла зграя, –
Зрівнялись там і жертви, і герої.
2. Те ж саме: О, плач душа! - "душа" - звертання, тому має бути так:
О, плач, душа!
Я уже мовчу про правильну форму кличного відмінка "душе".
3. Аналогічно: а може лиш за привид, - "може" - вставне слово, тому має бути так:
а може, лиш за привид,
4.Здичавіла зграя, любов квилить, мрії орлині, перебиті крила, загоїти слізьми, спалена душа - ці образи Ви знайдете у 2/3 Ваших віршів у тій же інтерпретації...
5. Ті ж проблеми і з римою: сподівання - мовчання, розсудить - буде. Дієслівна і пряма рима на -ння - однозначний моветон у поезії.
Коментатор Світлана Ілініч, [ 2012-07-16 22:21:55 ],
на сторінці твору     "***"  

P.S. Якщо ви видалите і цей коментар, мені не залишиться нічого іншого, як опублікувати його на своїй сторінці, ясна річ - разом з Вашим віршем.
Коментатор Світлана Ілініч, [ 2012-07-17 15:41:13 ],
на сторінці твору     "***"  

Звісно, шановний Валерію, чому ж не можна) Зайдіть на мою сторінку і у рубриці "Інші коментарі" поцікавтеся. Це дуже незручно, але подякуйте авторці за завданий Вам клопіт: вочевидь, вона переконана, що заслуговують на життя винятково хвалебні коментарі, а усі технічні зауваження - це придирки заздрісних графоманів.

А чого Ви панегірик у лапки берете. Нормальне слово ("поетичний жанр, найхарактернішою ознакою якого є захоплена похвала та уславлення визначної події чи подвигів видатної людини" http://uk.wikipedia.org/wiki/Панегірик ).

А щодо того, що цей панегірик був присвячений Вам, то з таким самим успіхом він міг би бути присвячений будь-якому чоловіку, за умови зміни першого слова. Ну от подивіться об"єктивно: хіба ні?

І ще: моє прізвище пишеться з однією буквою "л".
Коментатор Світлана Ілініч, [ 2012-07-17 16:06:42 ],
на сторінці твору     "***"  

Як ми можемо бачити, порухи молодої поетичної душі мінливі й швидкоплинні… Авторка спершу відповіла на мій коментар (а відповісти – це в сто разів краще, ніж проігнорувати!), але потім чомусь свій коментар видалила, вочевидь, вважаючи, що не варто робити мені честь своєю увагою. У будь-якому разі, всі ми знаємо, що рукописи не горять, і Лілин коментар лишився (навіки!) у мене в пошті. Всі ж, кому цікаво, можуть знайти його також в „Інших коментарях”. Власне, ось він:

„Із пунктуаціїними зауваженнями згодна. Проте пунктуація - чи не останній момент, який псує чи не псує загальне враження від твору. Щодо рим і "заїжених" образів, то я не ганяюся за модою і екстравагантністю... Так само це все можна знайти у 2/3 віршів всіх решти авторів, а не тільки моїх. А щодо ЯКОСТІ МОЇХ ТЕКСТІВ, то попрошу уважніше підбирати вирази. Якщо вони не подобаються комусь із певних причин, це не означає, що потрібно їх знецінюваати.”

Тепер відповім. Почергово.

1. „Проте пунктуація - чи не останній момент, який псує…”
Пунктуація, шановна Лілю, насправді промовисто говорить про дуже багато речей. Але найперше – про грамотність автора тексту. Про те, настільки автор знає мову, якою пише. І насправді – з коми починається дуже багато…

2. „Щодо рим і "заїжених" образів, то я не ганяюся за модою і екстравагантністю...”
Ну тут навіть важко щось сказати. Бо якщо говорити, то треба знову починати з таких далеких, з таких первісних русел, що якось аж навіть соромно. Тому – не буду. Нагадаю тільки, що поет - дуже часто поет настільки, наскільки він здатен сказати у літературі щось нове.

3. „Так само це все можна знайти у 2/3 віршів всіх решти авторів, а не тільки моїх.”
Лілю, я не збиралася і не збираюся вести з Вами дискусію на рівні „сам дурак”, адже ми зараз говоримо про Ваш текст, і тільки про Ваш. Про інше – згодом, і не тут.

4. „А щодо ЯКОСТІ МОЇХ ТЕКСТІВ, то попрошу уважніше підбирати вирази. Якщо вони не подобаються комусь із певних причин, це не означає, що потрібно їх знецінюваати.”
Що Ви маєте на увазі, кажучи „уважніше підбирати вирази”? На те й існує літературна критика, щоб називати речі своїми іменами, евфемізми шкодять)) хіба Ви не знали?

І наостанок зроблю ще одне зауваження. Ви вперто берете для інтерпретацій т.зв. вічні теми (як Троя), і вперто не інтерпретуєте їх, не приходите до якихось нових висновків та узагальнень, а затято повторюєте вже сто разів казане до Вас. Шановна Лілю, зважте на те, що Ви – не перша, далеко не перша в цій темі. До неї безліч разів зверталися автори античні, автори Відродження, неокласики і сучасники. Ви ж, схоже, їхнього досвіду не відчуваєте і не враховуєте. Може, тому, що Вам здається, що Ви на цьому шляху перша? Але це ж не так…

І ще один момент.

„О, плач душа! Таких, як він, не буде!”

Він
– це хто? Агамемнон, Менелай, Ахілл, Патрокл, Еней, Одіссей, Гектор, Паріс чи то старий батечко Пріам? У віршах з виразним історичним контекстом така от безособовість змушує читача тільки здивовано розвести руками…

Творіть, Лілю, але озирайтеся! Всівайте літературну ниву добірним золотим зерном - і вона неодмінно озветься до Вас чарівливим шепотом стиглого колосся!
Коментатор Світлана Ілініч, [ 2012-07-18 01:11:31 ],
на сторінці твору     "***"  

Мда, справді "громкий крик души"))))))))

І засоби від проносу тут не допоможуть)))

Уявіть собі, Володимире, і моя частина "форуму" вважає, що усе написане вами вище ужос, луба несусвітня і жутка графоманія)
Коментатор Світлана Ілініч, [ 2012-07-18 01:37:13 ],
на сторінці твору     "***"  

А знаєте, Володимире, у Вас і справді талант. Це ж треба вміти так глибоко і ємко водночас сказати!!

От здається, проста фраза - "Колега по несчастью подтянулась"... А яка семантична невичерпність, яке багатство відтінків:

колега по несчастью чи подтянулась по несчастью...
колега подтянулась куди чи скільки...
колега ваша чи наша...
несчастье ваше чи наше....

Ви - просто геній!!!! Белісімо!!


P.S. Дещо дивує Ваша білінгвальна байдужість до правипису: "колега" замість "коллега", "расмешить" замість "рассмешить", про пунктуацію взагалі мовчу (((. Це теж частина авторського неповторного почерку? Чи, може, особливий правопис кандидатів фізико-математичних наук?
Коментатор Світлана Ілініч, [ 2012-07-18 09:35:11 ],
на сторінці поезії     "Я, ноче, твій!... (переклад з В. Набокова)"   Ілініч Світлана

Так Ви, Валерію, дайте якось Наталі знати, що Ви на моїй сторінці їй повідомлення залишили. Бо ж не дочекаєтеся відповіді на такі злободенні питання )).
Коментатор Світлана Ілініч, [ 2012-07-18 20:12:00 ],
на сторінці твору     "***"  

Закінчення надзвичайне.)
Коментатор Світлана Ілініч, [ 2012-07-19 00:09:29 ],
на сторінці твору     "***"  

Ого))) а я все проспала. Тут такий детектив з доктором філології намалювався))).

Ну да, фахівець в галузі теорії літератури, безперечно, ніяк не може бути графоманом, шо ви таке, люди, кажете)))

Щас шановний Володимир прочитає нам розлогу лекцію щодо теорії віршування і новітніх тенденцій літературного процесу, вдаючися переодично до умисних фактичних і орфографічних помилок, даби не аслабла вніманіє слушающіх.
Коментатор Світлана Ілініч, [ 2012-07-19 22:16:07 ],
на сторінці твору     "***"  

Прикро, що якось повелося останнім часом щоразу перетворювати літературну чи навкололітературну дискусію на скандал з особистими звинуваченнями.

Пропоную усім трохи заспокоїтися і згадати, з чого усе почалося.

Чи зачіпав би хтось шановного пана Галича, якби він не виявив у своїй поведінці крайню зверхність і неповагу до всіх інших, крім себе?

Пародії були на ПМ, відколи я його пам"ятаю. І ніколи вони повчальними не були, бо й не мусили бути. Особливість жанру.

Інша справа, що пародія завжди є лакмусовим папірцем і пародиста і того, кого пародіюють.

Якщо людина висловлює потребу в конструктивній критиці і публікує свої твори, вона має бути завжди готова до різного до них ставлення. Ніхто не зобов"язаний ані виховувати, ані вчити поета. Критика, якою б вона (до речі!!!!) не була, завжди приносить більше користі для техніки й майстерності, аніж солодкі дифірамби.
1   ...   13   14   15   16   17