Небо розсунуло хмари-фіранки,
зима зустрічає весну-колежанку
зранку.
Сонце розливає у філіжанки
ароматну каву.
Воно пестить промінцями ласкаво
землю-колиску,
ніби віщує: тепло вже близько.
Весна принесла свої подарунки:
яскраві метелики - посмішки вітру -
розлетілись по світу,
кульбаби - сонця цілунки
розсипались рясно.
Несе світлу радість
зелена весна!
Зима ж заплела у біляві коси
хугу метелицю,
слизьку ожеледицю
та сріблясті сніжинки,
залишила весні веселкові роси,
березневі струмочки,
сміх конвалій-дзвіночків
і теплі травневі грози.
Махнула на прощання рукою,
скочила верхи на завірюху
і помчала на північ щодуху.
Ще до ночі
весна заквітчала коси віночком
і почала на землі панувати:
буйно зеленіти,
розцвітати білим цвітом,
солов"ями щебетати
й літа красного чекати.

Абракадабра!..
Заколдую!
Ночь мне поможет.
Глухая,
Беззвездная,
Пустая!
Ветер поможет.
Резкий,
Жестокий,
Холодный!
Земля поможет мне.
Черная,
Мрачная!
Огонь поможет.
Живой,
Горячий,
Яркий!
Вода поможет.
Таинственная,
Угрюмая,
Непостоянная!
Любовь поможет мне
Пламенная,
Верная,
Настоящая!
Соберу их воедино.
Закружу в бешеном колдовском танце.
Пущу эту страшную силу
В бездну твоей души.
Затуманю твое сознание.
Заполню собой твои мысли.
Очарую!
Околдую!
Заклинаю, будь моим!..
Люби…
2001г.

Безжалостная зима
Заморозила всё, даже звёзды.
Пронеслась по безлюдной улице
Луна,
Лживая и холодная,
Словно сестра мороза.
Словно звезда,
Но близкая.
Небо замёрзло и стало низким.
Безветренная пустота
Застыла.
Протянула руку озябшая зима.
Ну в чём виновата?
От горя завыла.
Пустилась в пляс,
Одела крылья,
Полетела в небо.
Пока не поздно
Растормошила звёзды,
Дала пощёчину луне.
Потрусила снежные тучи,
Заставила танцевать в диком веселье.
Кружит зиму сумасшедший хмель
Воет от счастья уже
С ветром и метелью
Так лучше.
Ожили мёртвые улицы:
Играет в догонялки снег,
Наметает сугробов кучи.
Зима разогрелась:
Танцует на околицах,
На дорогах, в парках.
В переулках
Безумствует ветер
Бесцветный,
Слепой и бездушный.
Душно.
Жарко.
Замёрзли звёзды,
Луна и тучи замёрзли
Так лучше.
Свободней.
Станцевать бы с озябшей зимой.
Немой.
Холодной.
2001р.

Дощить вже цілий тиждень.
Ви не вірте,
що це дощ.
Це весняні феї,
Тріпочучи прозорими крильцями-краплинками,
Спішать на землю,
Щоб подарувати їй відродження,
Вдихнути у неї життя.
Ви не вірте,
що це дощ.
Це звичайні весняні чари.
2008р.