Автори /
Анастасія Пєстова (1981)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Для нас кохання - кава з пекучим перцем...
•
Строки
•
Веснянка з гіркотою
•
Я у весну пірнаю, як в кохання
•
Милое Счастье
•
Тобі... (пристрасне)
•
А очі, як літо, зелені...
•
Ти мене не кохай
•
Мне повезло родиться в день январский!
•
Я змерзла...
•
Мобільна фея, певно, закохалась…
•
Скажи мені правду у вічі...
•
Іде життя…
•
Ранок із тобою
•
Я до самотності звикла
•
Дим з ароматом любові
•
Миколаївська осінь
•
Сірий день
•
Коктейль «Жизнь удалась»
•
Твой портрет
•
Сама тебе знайду
Вдягнувши пояс вірності на очі
•
***
•
****
•
"Ти освідчивсь мені на світанні..."(2)
•
Гроза
•
" Кохання має крила…"
•
" Вона була не такою, як інші…"
•
Здавалось все коханням...
•
"Де ти, моя Доле, згубилася?…"
•
***
•
Краплинка світла
•
"Ти освідчивсь мені на світанні..."
•
Леди Осень
•
О, мить прекрасна…
•
***
•
"Люблю тебе Прибузький краю..."
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Для нас кохання - кава з пекучим перцем:
Тиском - у скроні, вогнем полум'яно - в кров
Тиском - у скроні, вогнем полум'яно - в кров
Я в вазу поставлю свое настроение,
Улыбку захлопну в кулоне-сердечке,
Улыбку захлопну в кулоне-сердечке,
З`яскравіло сонечко,
Викликає весноньку,
Викликає весноньку,
Яскравий день
Сліпує перехожих,
Сліпує перехожих,
Ночь задвигает шторы
Плотно,
Плотно,
Так хочу я знов цілувати
Усмішку твою пустотливу,
Усмішку твою пустотливу,
Я знов закохалась безтямно,
Я знову метелик, чи птах.
Я знову метелик, чи птах.
Не кохай ти мене, не кохай,
Не даруй мені квітів тепличних.
Не даруй мені квітів тепличних.
Мне повезло в такой вот день родиться,
Когда с утра морозы нервно спорят,
Когда с утра морозы нервно спорят,
Я змерзла,
пригорни мене щільніше,
пригорни мене щільніше,
Мій телефон вже третій день мовчить.
Чекаю я, та ні дзвінка від тебе.
Чекаю я, та ні дзвінка від тебе.
Скажи мені правду у вічі, хоча...приховай неприємне,
Кохай лиш мене до нестями, розтань в моїх ніжних обіймах,
Кохай лиш мене до нестями, розтань в моїх ніжних обіймах,
Іде життя, сигналить у тридцятку.
І сниться вкотре вже дитячий сміх...
І сниться вкотре вже дитячий сміх...
Прокинулась сьогодні дуже рано,
Дістати щоб хмарки пухкі із неба -
Дістати щоб хмарки пухкі із неба -
Я до самотності звикла:
Осінь залита дощем,
Осінь залита дощем,
Ти мовчки куриш у ніч полохливу,
Дощ охопив тебе вогким полоном.
Дощ охопив тебе вогким полоном.
Дощі вже стали схожі на тумани,
І клени скинули осінні пальта,
І клени скинули осінні пальта,
Небо сіре опустилось
З першим снігом до землі,
З першим снігом до землі,
Если вы пришли на нервах
И уставшие домой,
И уставшие домой,
Осенний ветер твой портрет
Нарисовал кленовой кистью,
Нарисовал кленовой кистью,
Вдягнувши пояс вірності на очі
Уже октябрь листья рассыпает
По тротуарам, крышам и мостам.
По тротуарам, крышам и мостам.
Ты в озябшее сердце ворвался рассветом
И заполнил собой все пространство вокруг.
И заполнил собой все пространство вокруг.
Ти освідчивсь мені на світанні
Уві сні чи напвзабутті.
Уві сні чи напвзабутті.
Взревел Перун благим славянским матом,
Из глаз он сыпал искры над землей.
Из глаз он сыпал искры над землей.
Кохання має крила,як в голубки,
Що пестить небо подихом зефіру
Що пестить небо подихом зефіру
Вона була не такою, як інші:
Спокійна та дика, багата та вбога.
Спокійна та дика, багата та вбога.
Ніч була дуже темна
І сповнена бажання.
І сповнена бажання.
Де ти, моя Доле згубилася?
Куди твій прокладений шлях?
Куди твій прокладений шлях?
Гаряче…
Пронизливий холод. Пекучий.
Пронизливий холод. Пекучий.
Серед сірих однакових буднів зими
Ти стала частинкою літа.
Ти стала частинкою літа.
Ти освідчивсь мені на світанні
У ранковій туманній імлі.
У ранковій туманній імлі.
Так привычно, незаметно
Леди Осень подошла,
Леди Осень подошла,
О, мить прекрасна, вічна й швидкоплинна!
Ти мить краси, а не смертельна битва.
Ти мить краси, а не смертельна битва.
Я землю знов побачила в цвітінні.
І, притулившись до сестриці-вишні,
І, притулившись до сестриці-вишні,
Люблю тебе, Прибузький краю,
Коли весна буяє цвітом,
Коли весна буяє цвітом,