Автори /
Марина Гал (1988)
|
Рубрики
• Мить Ніколя
• Вівісектор
• Відчуття присутності
• Стокгольмський синдром
• Пліснява всередині
• Ніч і ганж
Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу
•
Проза+ступор+комп’ютер
•
Егоїзм
•
Вівісектор
•
Бажання
•
Приречені бути вільними
•
Молодята
•
Навіщо
•
Злива
•
Родина
•
Одвічна мить Ніколя
•
Філософ
•
Жінка
•
Весна!
•
Дуальність
•
«МІР – ТРУД – МАЙ»
•
Гніздечко
•
Пташки
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Я сиджу у ступорі вже третій день
пишу
пишу
Стіни із піску та мушель –
найкраща схованка для розпусти
найкраща схованка для розпусти
Спустошена похміллям
і почуттям власної огидності
і почуттям власної огидності
Бажання розгоряється від одного погляду
Плутається все, плутаються думки
Плутається все, плутаються думки
Ці пошуки ніколи не скінчаться,
ми будем бігти наупередки
ми будем бігти наупередки
Цілодобовий безперервний лаунж
і ліжко, вкрите пелюстками
і ліжко, вкрите пелюстками
Куди б оце повернутись,
так щоб ніхто не спинив
так щоб ніхто не спинив
Злива перещить по дорозі
неначе хоче проламать асфальт
неначе хоче проламать асфальт
Хотіла зрізати волосся –
та мати не дозволила.
та мати не дозволила.
Ти уві сні такий вільний і святий
Вільний від розпусти і для однієї миті
Вільний від розпусти і для однієї миті
П’яний друг намагається дивитись мені в очі,
та сфокусувати погляд вже не може.
та сфокусувати погляд вже не може.
Жінки викрівлюють простір
однією присутністю десь у кімнаті
однією присутністю десь у кімнаті
Сонце затоплює місто
І мене несе цією повінню
І мене несе цією повінню
Ми неначе виросли в одній кімнаті,
і ніби нам груди було протято
і ніби нам груди було протято
Дівчина у святковій сукні
напідпитку
напідпитку
Гніздечко,
Затишне тихе кубло
Затишне тихе кубло
Маленькі пташки
плутаються у плетиві павутиння
плутаються у плетиві павутиння