Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Тетяна Поверляк (1990)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  ТІ, ЩО ЗАБУЛИ
    Вони каліки, бо не розуміють,
    Душевні монстри, бо не бережуть,
  • •  Так пишу
    Мов той ліхтарик, що вночі не згас,
    Моє натхнення тихо пломеніє.
  • •  Чи повернеться?
    За сином бігла босонога мати,
    Кричала, плакала, просила: "Залишись!",
  • •  Осіннє розмаїття
    Барвиста осінь вбралася у шати,
    Калинове намисто одягла.
  • •  РЕВНИВИЙ - ЧУЖИЙ
    Ти став чужий - цілуєш у чоло,
    Заплутуючи пальці у волоссі
    • Переглянути всі твори з цієї сторінки