Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Світлана Мельничук (1973)
Пишу життя правдиву повість,
Із невідомим ще кінцем.
Сторінка кожна - щира сповідь
Перед собою і Творцем...



Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   ***
    Не до кохання зараз - йде війна.
    Молися й бийсь - такі "метаморфози".
  •   ***
    Осінній вітер
    Промовить хрипко,
  •   ***
    За втаєне і недомовлене
    Щось цінне летить шкереберть.
  •   ***
    Тривожних снів заплутаний клубок
    І днів пекельних непомірні втрати.
  •   ***
    Усе в тебе є:
    і синиця у жмені,
  •   ***
    В руїнах летовищ,
    На воєн підмостках
  •   ***
    І є вже на що озирнутись.
    Горнутись до кого – ще є.
  •   ***
    Ти мене усе-таки знайшов,
    Ніжний, милий, добрий, нелукавий.
  •   Це я...
    Це я.
    Не помилка
  •   ***
    Любов не потребує зайвих слів,
    Її розмова - порухи душі.
  •   ***
    Біль минає не з роками.
    Біль проходить разом з нами,
  •   ***
    Хай залишить дощ
    Пару ніжних строф
  •   Літнє
    Червневий день покоси сушить.
    У неба - сонячне чоло.
  •   ***
    Слова любові
    падали в траву,-
  •   ***
    Я небо для тебе.
    Чи то так здалося?
  •   ***
    Обминув. Чи таки не побачив?
    Янгол очі крилом затулив,
  •   ***
    Срібні пальці дощу
    обнімають за плечі
  •   ***
    Я боюсь, коли в нас не складеться
    І ти гордо назавжди підеш,
  •   Диптих
    Знов душа тягарем придушена.
    Так силкуюсь, а – не лечу.
  •   ***
    Сум в долоні падає, як сніг.
    З вуст холодні звуки - недієві.
  •   ***
    Іноді мені так солодко.
    Іноді за себе соромно.
  •   ***
    Ну от і все. Я далі йду сама.
    Жорстокий сніг шмагає по обличчю.
  •   ***
    У закутку таємнім серця,
    Де лиш для тебе – стільки місця,
  •   ***
    Привіт, маленька дівчинко зі снів.
    Попереду життя звабливі мандри
  •   ***
    Липнути - справа невдячна у липня.
    З липнем, укотре вже, я зав'язала.
  •   ***
    В графі надія - поставлю прочерк.
    І там де віра - т.д., т.п.
  •   ***
    В тобі, я певна, музика жила:
    Як говорив, співало моє серце.
  •   ***
    Стоїш в окопі
    (не на колінах)
  •   ***
    Прийшла пора збирати камені,
    Якось будинок укріпити.
  •   ***
    Про тебе нагадав дощ пообідній,
    Легенький дощ із вкрапленням сльози.
  •   ***
    Весняна повінь на дворі.
    У серці - сніжно.
  •   ***
    Ще вчора ганяли м'яча.
    Сьогодні - бійці на кордоні.
  •   Воїн небесної сотні
    До неба здіймаються руки вогню
    І кулі – неначе розлючені оси.
  •   Тарасові Шевченку
    Ожив у дереві Тарас
    На велелюдній площі.
  •   ***
    Моє життя - це низка білих віршів.
    Чіткий-бо ритм, а рим - катма.
  •   ***
    Знаходять вірші в капусті
    Чи все ж їх приносять лелеки?
  •   Міраж
    Вигорає душа, як пустеля.
    Для оази - не місце й не час.
  •   До Дня незалежності
    В пошані нині псевдогероїзм,
    Подоба квола на життя й людину.
  •   +++
    Серпень літу тепло завдає.
    Чути в небі птахів голосіння.
  •   ***
    Укотре я не маю рації.
    Любов моя - в реанімації.
  •   ***
    В якімсь житті ти був моїм.
    Я пам'ятаю.
  •   ***
    Я цілувала Юду,
    і він мене не видав.
  •   ***
    А завтра знову буде серпень,-
    немов стернею, серце сколе.
  •   ****
    Скількох людей намарне пам'ятаєм.
    Скількох ховає пам'яті пісок.
  •   +++
    Кивни, і я знов дочекаюсь весни.
    Якось перейду заметілі.
  •   ***
    Одного разу я помру...
    І ти залишишся один.
  •   +++
    Не хочу накопичувати зла.
    Мене такі відсотки не порадують.
  •   ***
    Дуже тонко, та ще не рветься.
    Дужче смикну - й прости-прощай.
  •   ***
    І що в мені не так?
    Все просто - я не та,
  •   Кажу...
    Беру тебе собі за чоловіка
    і обіцяю шанувать довіку.
  •   ***
    Ми за життя до власних справ приперті,
    вони для нас не скінчаться ніколи.
  •   ***
    Давай говорити про що-небудь інше.
    Наприклад, погода яка.
  •   ***
    І ти, котрий за мною йшов,
    у що ти вірив?
  •   ***
    Літо - перед очима.
    І літа - за плечима.
  •   ***
    Бігли по небу коні,
    білі мов сніг, прудкі.
  •   ***
    Підсолоджу брехню, щоб легше проковтнути.
    І вже критична - кількість цукру в крові.
  •   ***
    В ліричного героя
    давно життя своє.
  •   ***
    У сни мої ти більше не приходь,
    Бо й там - нам наодинці не побути.
  •   Шлях
    Себе я не відношу до невдах.
    Стирчить у черевику долі цвях,
  •   ***
    Пахнуть трави незаймані.
    Травнем пахне земля.
  •   ***
    Ми вже посадили картоплю,
    поволі докопуєм грядку.
  •   ***
    Я на цей день не озирнусь.
    У нього очі, як за шорами.
  •   ***
    Я не зарікалась. Тепер - зі сумою.
    Сумлінню - спокути "приперло".
  •   ***
    Ми віримо в правду
    чи в те, що на правду подібне.
  •   ***
    Який недолугий вірш,
    який недоладний день...
  •   ***
    А до весни -- усього тиждень,
    І зійдуть проліски бажань.
  •   Дітям дощу*
    Неповно_та_цінна.
    Цінніша, мабуть,
  •   ***
    Магічна сила криється у слові.
    Лікуй, як можеш, та не квапся вбити.
  •   ***
    Гіркне в часу на вустах
    поцілунок на прощання.
  •   ***
    Я приручила журавля.
    Я так хотіла.
  •   ***
    У Вашій долі я стороння.
    І почуттям ладу не дам.
  •   ***
    Забудь мене, як забувають дощ,
    коли земля вкривається снігами.
  •   ***
    Зимі ворота листопад,
    немов сестрі, відкрив.
  •   ***
    Поезію видно із перших рядків,
    людину - із перших кроків.
  •   ***
    ...І чим тепер заповнити
    цю паузу? -
  •   ***
    Шевченка мово й Лесі Українки,
    яких знущань ти тільки не зазанала!
  •   У Клубі літньої людини
    Легенький іній на волоссі,
    А очі - мудрості глибини...
  •   ***
    Як важко почуттів не виявляти!
    Жахливі в цім спектаклі декорації.
  •   ***
    - Ця жінка сильна! - кажуть їй услід. -
    І долю випробовує так часто,
  •   ***
    А я до Тебе, Господи,
    горнусь,
  •   ***
    Напевно споконвіку "оцінюють" поета
    хто просто від нудьги, а хто - зі "співчуття".
  •   ***
    Останнє листя обриває вітер.
    Раніше пестив, а тепер - сміється.
  •   ***
    Хай до зими лише два кроки -
    осінній спокій на душі.
  •   ***
    Вартніш сотень спроб
    один вдалий експромт.
  •   ***
    Мерзне стежка в стерні серед поля,
    у край сонця водила колись.
  •   ***
    Так важко, як у серці порожнеча,
    і нікуди піти, бо всюди - ніч
  •   ***
    Не відігріть душі
    теплом багаття
  •   ***
    Небо сіре
    і земля брудна.
  •   ***
    Застигла ніч густим сливовим джемом.
    Закарбувалась вічність у зірках.
  •   ***
    Хто ж знав, що дострибаюся?
    Високі цілі ставила.
  •   ***
    Спинився серпень зрання на стерні,
    востаннє роззираючись довкола.
  •   ***
    Як легко перекреслювати те,
    чому не надаємо зовсім значення.
  •   ***
    Щось я роблю не там, не так, не те...
    Балакаю частіш сама з собою...
  •   ***
    Не маю з ким ділити радість,
    либонь, тому і множу сум.
  •   Відверто
    Чому пишу невесело,
    рядками не сміюсь?
  •   ***
    У вечір липневий чи в сутінках серпня,
    у краплях дощу чи в ряхтінні небес
  •   ***
    Запахнеш медом і житами,
    зрадливий літній вітерець.
  •   ***
    Любов, безсумнівно, -
    коштовна прикраса.
  •   ***
    Це ні для кого не секрет,
    що час - найкращий лікар...
  •   ***
    Удосталь я попрацювала.
    І з урожаєм, бач, сиджу.
  •   ***
    Образи, обрАзи, образИ...
    виникають у чіткім порядку.
  •   ***
    Не приносьте мені співчуттів.
    Визнаю, що життя не склалось.
  •   ***
    Не все в житті стається, як могло б.
    І добре, й зле в нім треба пережити.
  •   ***
    Не виділяюсь вродою,
    але не в тому суть.
  •   ***
    Невдачі переслідують
    чи зирить світ з погордою, -
  •   ***
    Я на себе беру,
    скільки можу донЕсти.
  •   ***
    Молодіє сонце
    у ранкових травах,
  •   Разом
    Літо-літечко збігло удалеч.
    Парасолю цілує сльота.
  •   ***
    Обережна. Але - зриваюсь.
    І не клею чашок розбитих.
  •   ***
    Панує літо над ланами
    і засмагА зелений лист.
  •   ***
    У Прип'яті весни розіп'яті ждуть
    лелек, вже чверть віку, додому...
  •   ***
    І Його розпинали, як всіх.
    Хоча, ні - в Нього "важча" провина,
  •   ***
    Ми знов удвох. Про се й про те
    Ведем розмову обережно.
  •   ***
    Глузують відверто
    осінні дощі.
  •   ***
    Все шукаю оту середину.
    Золоту. Чи хай буде срібна.
  •   ***
    Які були б без тебе мої вірші?
    Їм бракувало б, мабуть, висоти.
  •   ***
    Не схожа на щасливу власницю,
    покірна бранка у полоні муз.
  •   ***
    Минає все. Мене ти проминеш,
    так, ніби ми з тобою не знайомі.
  •   ***
    Я стільки часу на одній зупинці...
    І не рушаю, і не йду додому.
  •   ***
    Читаю віршІ досконаліші
    (Як вправно хтось точить перо!)
  •   ***
    Ну, ось. І ми прощаємось
    у тихих вулиць мороці.
  •   ***
    Життя-листоношу
    стрічаєм, вітаєм.
  •   ***
    Ти мене усе-таки знайшов,
    ніжний, милий, добрий, нелукавий.
  •   ***
    Торованою стежкою
    з тобою б досі йшла,
  •   Лесі Українці
    Народжена у люті сніговії,
    не пестувана доленьки рукою
  •   ***
    А світ - це я.
    Маленьке я плюс ти.
  •   ***
    ...А по дощі -
    зелених трав розмай.
  •   Диптих
    Ця жінка, що над гробом, - твоя мати.
    Прости її, ріднесенька, прости.
  •   Вибір
    Так хочеться бути першим
    (бо "перших" життя не б'є),
  •   ***
    Хай до зими лише два кроки -
    осінній спокій на душі.
  •   ***
    Земля одягла вишиванку,
    намисто із горобинИ.
  •   ***
    Від часу і не жовкнуть, і не в'януть
    написані любов'ю сторінки.
  •   ***
    І сніг іде. І ти - пішов.
    Не озирайся - ще дивлюся.
  •   ***
    І нічого вже втрачати,
    лиш тінь самотності сіру.
  •   ***
    Пахло суницею
    так незабутньо.
  •   ***
    Життя - не завжди бездоріжжя.
    Десь помиливсь,
  •   ***
    Весна як світанок,
    а літо - полУдень.
  •   ***
    Ти в двері мої не входиш,
    і я "випадаю" з теми:
  •   ***
    Багато зараз, як в часи Христові,
    месій-пророків з префіксами "лже".
  •   ***
    Той, хто з тобою поруч -
    не завжди половинка.
  •   ***
    Якась м'якотіла зима.
    То плаче, то сльози втирає.
  •   ***
    Я знаю, що біда таки навчає.
    Я вірю тому, хто усіх прощав.
  •   ***
    Гіркне в часу на вустах
    Поцілунок на прощання.
  •   ***
    Короткі дні зимові.
    І довгий-довгий сніг,
  •   Україні
    Чи ми народжені під знаком понеділка?
    Ніщо нас не чіпляє за живе.
  •   ***
    Доволі сумнівів. Навіщо
    Вчорашнім днем вкривати плечі?
  •   ***
    Знов падав сніг.
    Укотре в цім столітті
  •   ***
    Зима розвісила намиста
    На крони саду поріділі.
  •   ***
    Я, напевно, дійшла до відчаю,
    Коли вірити можу в те,
  •   ***
    Опадають листки.
    Дощ осінній нудний
  •   ***
    У полі пророста зернина.
    І вибухає цвітом сад.
  •   ***
    Частина душі - обручкою
    Закріплена там, де треба.
  •   ***
    Озветься спогад, прикрий, мов комар,
    І ще поп'є усмак моєї крові.
  •   ***
    А ти мене по-своєму любив.
    І я повірити в це здатна навіть.
  •   ***
    Задивились на мене
    Очі кольору неба
  •   ***
    Була ця спроба - надто квола -
    Підтримати стосунки теплі.
  •   ***
    Я дійсність прикрашала.
    А ти - мов з кручі, стрімко:
  •   ***
    Це мрії бігли за тобою.
    А я - стояла під дощем,
  •   ***
    Минувся день - зів'яла велич світу.
    Нахабність дум я присмерку прощу,
  •   Роздивись мою душу
    Я мовчання порушу
    Криком серця - без слів.
  •   ***
    Проблемам-негараздам - посміхнуся.
    Всерйоз таки задумаюсь над вчинками.
  •   ***
    Навпроти в дзеркалі - не я.
    Та жінка - сильна духом й владна.

  • Огляди

    1. ***
      Не до кохання зараз - йде війна.
      Молися й бийсь - такі "метаморфози".
      Харон вже не прив'язує човна, -
      А ти - плаксиво - про осінні сльози.
      Забудь.. Негоже...
      Як здолати тьму,
      Не потіснивши у собі людину?
      Коханням щирим душу обніму,
      Немов на плечі оберіг накину.
      Щоб почувався у безпеці ти...
      Воно і справді здатне рятувати.
      Кохання, що сильніше від біди,
      Йде поза часом. Тож не варт спиняти...



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. ***
      Осінній вітер
      Промовить хрипко,
      Що я давно вже
      Не перша скрипка
      І що зникає
      За горизонтом
      Не тільки літо,
      Не тільки сонце.
      Мінорний настрій
      Смичком підперся.
      В твоїм оркестрі
      Я буду перша.





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. ***
      За втаєне і недомовлене
      Щось цінне летить шкереберть.
      Коли Бог мене випробовує,
      Завжди посилає тебе.
      Я точно цього разу вистою,
      Насправді-бо я не слабка!
      А раптом захована істина
      В очах, що навпроти. Яка
      Мені буде плата начислена
      І хто цей гаситиме борг?
      Якби в тих очах була істина,
      Хіба б випробовував Бог?

      2019



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. ***
      ***
      Тривожних снів заплутаний клубок
      І днів пекельних непомірні втрати.
      І непохитна віра: з нами Бог.
      Тримайся: батьку, сину, брате.

      НелЕгка ноша на твоїх плечах,
      Її ні зняти, ні подарувати.
      І всесвіт болю в стомлених очах.
      Тримайся: батьку, сину, брате.

      Своїх переконань не здай за так.
      І зовсім скоро вже почне світати.
      Знайде відплата Юду за срібняк.
      Тримайся: батьку, сину, брате.

      2019



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    5. ***
      Усе в тебе є:
      і синиця у жмені,
      і тінь журавля,
      і прихований туз...
      А серце твоє
      у нагрудній кишені
      (моїй) так давно
      поселилось чомусь.

      Не те щоб незручно,
      питання - навіщо?
      Я все-таки варта
      цінніших оздоб.
      А серце - твоє,
      тож ти сам
      переміщуй.
      Оновлюю я
      і життя, й гардероб.

      09.2018



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. ***
      ***
      В руїнах летовищ,
      На воєн підмостках
      Не хліба й видовищ –
      Хоча б хліба просто.

      Душа, що бажала
      «Прямого ефіру»,
      Правдивіш зіграла б
      Емоції миру.

      Де бавляться в славу
      Новітні герої.
      Їх ігри цікаві:
      Ні злоби, ні зброї.

      Та поки минають
      Краї ті лелеки.
      І серце тікає
      У зону безпеки.

      До інших видовищ,
      Видінь, декорацій.
      А тіло – на обмін.
      А тіло – у бранці.

      2018



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    7. ***
      І є вже на що озирнутись.
      Горнутись до кого – ще є.
      А час божевільно-розкутий
      Романи свої видає.
      Якби ж то вдалось зазирнути
      У товщу отих сторінок.
      Прожити на повну, відчути
      Ще день, ще годину, ще крок…

      2018



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    8. ***
      Ти мене усе-таки знайшов,
      Ніжний, милий, добрий, нелукавий.
      Тільки не збагнув, що ця любов –
      То коштовний камінь без оправи.

      Перед нею голову схилю,
      Душу відкривати надто пізно.
      В іншому житті тебе люблю,
      А у цьому – я уже заміжня…



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    9. Це я...
      Це я.
      Не помилка
      і не здалося.
      В місцях розривів
      все так-сяк зрослося.
      Хай доля викидала
      "па" химерні,
      ми не здалися,
      ми обоє вперті.
      Кому залишиш
      серця цінний спадок:
      будинок втіхи,
      суму кілька грядок
      і радості спонтанну прибудову,
      маленький сад
      великої любові,
      горище,
      на якому всяке-різне?..
      Мені - не можна.
      Нам ріднитись пізно...

      2017



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    10. ***
      Любов не потребує зайвих слів,
      Її розмова - порухи душі.
      А з наших зародились почуттів
      Не вІрші навіть, так собі віршІ,

      Де мало сенсу поміж вдалих рим.
      І "першоджерело" шукать дарма.
      Ще очі годні впізнавати, втім
      Вже серце не вискакує - нема.

      2017



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. ***
      Біль минає не з роками.
      Біль проходить разом з нами,
      Як відходим в небуття -
      Значить, біль і є - життя.

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. ***
      Хай залишить дощ
      Пару ніжних строф
      На папері площ
      Срібленим пером.
      Запиши експромт
      На своє вікно,
      Пам'яті крилом
      Огорни його.
      Хоч недовгий вік
      Проживуть слова,
      Сонце вип'є їх,
      А любов - жива.

      ...Знай, що я також
      Цей цілую дощ.

      2017



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Літнє
      1.
      Червневий день покоси сушить.
      У неба - сонячне чоло.
      Хмаринка на чубочку в груші, -
      Щоб тільки граду не було.

      2.
      Прилипне липень, як льодяник.
      Гав не лови, смакуй його!
      Бо сумувати ще зарано,
      ще літо, справді, ого-го!

      3.
      Дарує серпень хліб насущний.
      Лягає свіжа борозна.
      І тішиться плодами груша.
      Їй повезло, мені - хтозна...

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. ***
      Слова любові
      падали в траву,-
      нестримний
      полохливий табунець...

      - Ти як?
      - Хворію, зцілююсь, живу.
      Бува, творю й руйную нанівець.
      Дволика, кажеш, -
      справді, не свята.

      Куди ж ти, впертий,
      знов за мною йдеш?
      А там, в траві, дивись,
      щось пророста:
      чи давній сум,
      чи блиск нових пожеж..

      2017



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. ***
      Я небо для тебе.
      Чи то так здалося?
      В задимлених стеблах -
      розгублена осінь.
      Дошарпує вітер
      пожовклу сторінку.
      Я небо
      у вікнах
      чужого будинку...

      2017



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. ***
      Обминув. Чи таки не побачив?
      Янгол очі крилом затулив,
      Уберігши тебе від побачень,
      Помилок, зайвих рухів і слів.

      Не скупиться на труднощі доля.
      Скільки в неї таких горопах!
      І життя... воно, звісно, не поле, -
      Не засієш його абияк.

      По чужому не варто й ступати,
      Бо завищена буде платня.
      ...А про те, що пора забувати,
      Я собі нагадаю щодня.

      2017



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    17. ***
      Срібні пальці дощу
      обнімають за плечі
      парасолю мою
      у веселих тонах.
      Акцентую важливе,
      заношую речі -
      до дірок у свідомості
      і почуттях.

      Так замріяно вітер
      куйовдить волосся,
      де краплина дощу,
      мов тіара сія.
      ...І танцює душа,
      задоволена й боса,
      на травичці рясній
      в Єлисейських полях.

      2017



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    18. ***
      Я боюсь, коли в нас не складеться
      І ти гордо назавжди підеш,
      Я зацитькаю плач свого серця
      І воно скам’яніє урешт.

      А я в спогадах житиму ніби
      І себе звинувачу чомусь,
      Що тобі повертатися ніде,
      Що і досі тобі зрідка снюсь.

      Я не знаю, чому не складеться.
      Ну, а раптом, залишишся ти?
      …Та чомусь завжди ближча до серця
      Та дорога, яку не пройти.




      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Диптих
      1.
      Знов душа тягарем придушена.
      Так силкуюсь, а – не лечу.
      Дорога ти моя «віддушино»,
      Чим за тебе я заплачу?
      Що захочеш за мить обману,
      За солодку щемливу мить.
      Так, я птахом уже не стану.
      Що ж так небо мені болить?

      2.
      Я озираюсь. Невже надіюсь,
      Що ти за мною підеш услід?
      У сьоме небо вже не піднімусь,
      Не роздивлюся з польоту світ.
      Та: щось домислю, а щось зіграю.
      (Ти здіймеш спроби мої на сміх).
      Цікаво тільки: вигнанцям з раю
      Частіше сниться той рай чи гріх?




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    20. ***
      Сум в долоні падає, як сніг.
      З вуст холодні звуки - недієві.
      Є на вибір: пряник і батіг.
      От якби ж то я не на дієті!

      От якби ж то роки молоді
      Й ми обоє не такі уперті.
      Вилами писали по воді
      Й письмена давно ті часом стерті.

      Так стирає пам'ять зайвину,
      Щоб з собою в старість не тягати.
      День вчорашній гордо обмину
      І "подамся" ранок зустрічати.

      2017



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. ***
      Іноді мені так солодко.
      Іноді за себе соромно.
      Щастя ти моє "гоморрове".
      І содомське теж ти - горенько.

      Спогади - рої докучливі,
      Як мені від вас утомливо.
      Ви зі мною досі - зручно вам.
      Розійдімось по-любовному.

      2017



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. ***
      Ну от і все. Я далі йду сама.
      Жорстокий сніг шмагає по обличчю.
      …Це не кінець. Це ще одна зима,
      Її нестерпна і лиха Величність.

      Даремно я волаю в заметіль,
      Що буде літо. Зовсім інше літо!
      Не винен сніг, що пригорщу надій
      В цю мить йому судилося згубити.




      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": 5.33

    23. ***
      У закутку таємнім серця,
      Де лиш для тебе – стільки місця,
      Враз оселилась порожнеча.
      Тепер ти серцю тільки снишся.

      Любов нас двох ось-ось залишить,
      Та пам’ять цупко ще тримає.
      Нас обирають не найгірші,
      Та ми найкращих лиш кохаєм.

      Притримаю емоцій зливу.
      І посміхнусь, хоч сил немає.
      І буду я вже тим щаслива,
      Що серце щастя пам’ятає.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    24. ***
      Привіт, маленька дівчинко зі снів.
      Попереду життя звабливі мандри
      Й тверді переконання молоді,
      Що "завтра" буде. І все буде - завтра.

      Пробудження не гарантує див.
      Давно живу отут я і сьогодні.
      Світ примудрився і мене зловив,
      Тримає міцно на краю безодні.

      2016



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    25. ***
      Липнути - справа невдячна у липня.
      З липнем, укотре вже, я зав'язала.
      Як в мою осінь дні літа проникли?
      Я ж всі паролі й замки поміняла!

      Я ж оповила і душу, і тіло.
      Я приструнила і залишки волі.
      Листя вогняно відпалахкотіло,
      Сонно-байдуже осипалось долі.

      Злотом - багатим, а мідним - для бідних.
      Дзвоном скорботи - свіжосхороненим.
      І коли схочеш покликати: "рідна",
      Знай, між ріднею зв'язки заборонені.

      2015



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    26. ***
      В графі надія - поставлю прочерк.
      І там де віра - т.д., т.п.
      Моя любове, до гурту хочеш...
      А може, зразу - у ДТП?

      Моя любове, у тебе з трійці
      Нехай примарний, а таки шанс.
      Ну що ти робиш на цій бруківці?
      Доволі гніву. Ну ж, підіймайсь!

      Надія, віра і трохи щастя...
      Нехай для когось, чи про запас.
      А ти, любове, прошу, зостанься.
      Тобі, любове, іще не час.

      2015



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. ***
      В тобі, я певна, музика жила:
      Як говорив, співало моє серце.
      Не ту я папку з нотами взяла.
      А виправляти - надто довго все це.

      Мелодія для двох - нам не вдалась.
      Старань катма, та забагато примхи.
      Як солодко та музика лилась!
      Повір словам закоханої жінки.

      2015



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. ***
      Стоїш в окопі
      (не на колінах)
      за всю Європу,
      моя Вкраїно.

      Вінок із маків -
      дарунок сина.
      Відбив атаку,
      а сам загинув.

      Щоб ти, єдина,
      (Ти чуєш, нене?!)
      була навіки
      благословенна.

      2015



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    29. ***
      Прийшла пора збирати камені,
      Якось будинок укріпити.
      Бо на такім хиткім фундаменті
      Не випадає довго жити.

      Пора б уже пустити корені –
      Минулого не наверстати.
      Та для прозріння й упокорення
      Іще діоптрій малувато.

      2015



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. ***
      Про тебе нагадав дощ пообідній,
      Легенький дощ із вкрапленням сльози.
      …Тепер від всіх умовностей ти вільна.
      Затримайся хоч хвилю при межі.

      Ще віддаси останній борг безодні,
      Яка, на жаль, ніколи не дріма.
      Побудь із нами, ще хоча б сьогодні,
      Бо завтра, може, вже для нас нема.

      І заклопотано спинився червень,
      Зітерши піт з чола, на мить притих.
      А хтось у засвіти прямує перший.
      Ми, на землі, молімося за них.

      2015



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. ***
      Весняна повінь на дворі.
      У серці - сніжно.
      Щось надломилось у мені,
      Яка там ніжність.

      Зима, що плаче від образ,
      Іще помститься.
      Такий влаштує "парадайс"*,
      Як розлютиться!

      Я ж наче "вибухну" ось-ось
      і теж не цвітом.
      Якого змагу забаглось
      Мені зі світом?

      Відколи час - по інший бік
      Не мій союзник.
      Скрадався, тихо падав сніг,
      Мов підлабузник...

      2015



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    32. ***
      Ще вчора ганяли м'яча.
      Сьогодні - бійці на кордоні.
      І "градом" розкришений час
      Їм сиплеться просто в долоні.

      Іванко, Василько, Тарас...
      Їх спокій ніщо не порушить.
      То, небо, тобі - про запас
      Їх чисті, дитячі ще душі.

      То, небо, тобі... А земля
      Ще довго стогнатиме кров'ю.
      Вкраїно, надія твоя
      На захист твій стала стіною.

      Ти, ненько, про них не забудь,
      Як рани глибокі загоїш.
      ...На звіт перед Богом ідуть
      Герої, герої, герої...

      2015



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Воїн небесної сотні
      До неба здіймаються руки вогню
      І кулі – неначе розлючені оси.
      …Вкраїно моя, я тобі ще болю?
      Бо ти мені снишся, голубко, і досі.

      Розквітла. Птахи у весняних садах.
      І я – великодньо, врочисто молюся.
      Одне мені прикро, що я наче птах
      З далеких сторін уже не повернуся -

      Людиною чутися в ріднім краю
      В щасливі часи, не скорботні.
      Віднині на варті Вкраїни стою,
      Навіки я воїн небесної сотні.

      2014



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Тарасові Шевченку
      1.
      Ожив у дереві Тарас
      На велелюдній площі.
      Звертає погляд свій до нас –
      Душа бажає прощі.

      Поникла горда голова
      Від болю і печалі.
      У той раз кулі, не слова
      Бездумно в ціль влучали.

      І брат на брата знов повстав.
      В скорботі сива мати.
      Вкраїну знову, як Христа
      Взялися розпинати.

      2.
      Твої пророцтва, як набат.
      І чув їх той, хто слухав.
      Тарасе, ти також солдат
      Нескореного духу.

      Ти бачив, як до Бога йшла
      Свята Небесна сотня,
      Як полотніли небеса
      Й здригалася безодня.

      Тарасе, батьку, нам пробач,
      Що ми немов нерідні.
      У цей важкий зневіри час
      Ти, як ніхто, потрібний.

      2014



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    35. ***
      Моє життя - це низка білих віршів.
      Чіткий-бо ритм, а рим - катма.
      І враження, що автор у них інший,
      Лише підписую сама.

      На злет один - падінь зо двісті
      (Бо крил у плазунів нема).
      А з неба щастя видно ліпше,
      Та доторкнутися - дарма.

      2013



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. ***
      Знаходять вірші в капусті
      Чи все ж їх приносять лелеки?
      А муза моя у відпустці,
      В краях неймовірно далеких.

      Не певна: забуде, прилине...
      Спілкуюсь на відстані з нею.
      І вірш, як жадану дитину,
      Народжую плоттю своєю.

      2013



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Міраж
      Вигорає душа, як пустеля.
      Для оази - не місце й не час.
      Не важливо, чи гарна оселя,
      Бо єдиний мій гість - міраж.

      Як годити йому - ще не знаю.
      Я минулим своїм дорожу.
      І невпевнено переступаю
      Ту, надуману мною межу.

      І палюче нещадне проміння
      Врешті-решт зіпсує макіяж.
      Надто пізно приходить прозріння,
      Що найкраще в житті - міраж.

      2013



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. До Дня незалежності
      В пошані нині псевдогероїзм,
      Подоба квола на життя й людину.
      Дай Бог не загубити оптимізм,
      Не обернути Україну на руїну.

      Бо задля чого проливали кров,
      Раз не навчилися по вірі жити?
      Та материнську ту святу любов
      Не дай нам Боже знову осквернити.

      У кожного він свій - по силі - хрест.
      А нарікати звиклося від ліні.
      Та хай там що, а ми йдемо вперед -
      З Днем незалежності! І слава Україні!

      08.2013



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    39. +++
      Серпень літу тепло завдає.
      Чути в небі птахів голосіння.
      Свій до свого іде по своє,
      Час збирати і хліб, і каміння.
      І збагнути нарешті пора:
      Вітер ломить самотні стеблини.
      Тільки єдність усіх пригорта
      Під широке крило України.
      Ми - народ, що в борні охрестивсь,
      Щоб воскресла і мова, і пісня.
      Тут Шевченка "Кобзар" народивсь,
      Лесі "Мавка" тут ходить по лісу.
      В край мій линуть птахи навесні,
      Подолавши кордони й негоди.
      Кличе їх таїна рідних гнізд,
      Поклик серця і поклик природи.
      Так і люди - повернуться все ж...
      Бо душі не зігріє чужина.
      Лиш любов, без кордонів і меж,
      А найбільша любов - Україна!

      08.2013



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    40. ***
      Укотре я не маю рації.
      Любов моя - в реанімації.
      Укотре я не бачу виходу,
      Я влітку мріяла про віхолу.
      І терапію "брала" шокову.
      Та не життя, а нитки - шовкові.

      ...Додому випишуть калікою, -
      Мою любов стрічати нікому.

      2013



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. ***
      В якімсь житті ти був моїм.
      Я пам'ятаю.
      А може, нас, як праотців,
      прогнали з раю...
      І досі змучена душа
      до тебе рветься,
      бо я узята не з ребра -
      з самого серця.

      2013



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    42. ***
      Я цілувала Юду,
      і він мене не видав.
      Бо в кожному столітті,
      напевно, Юда свій.

      Та на хвалу й огуду,
      чи всупереч всім бідам
      в чиїсь звабливі сіті
      за мною йти не смій.

      2013



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. ***
      А завтра знову буде серпень,-
      немов стернею, серце сколе.
      І місяця тоненький серпик
      над вижатим дбайливо полем.

      І так не хочеться старіти,
      душею пригорнула юність.
      Я серпню дякую за жито,
      за липнем - просто озирнулась.

      2013



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. ****
      Скількох людей намарне пам'ятаєм.
      Скількох ховає пам'яті пісок.
      Весна вервечку днів перебирає.
      Життя спішить пришвидшити свій крок.

      Дорога натякає на мандрівку.
      І дощ зелений падає в траву.
      І гай нову придумує гаївку,
      І зачіску, й одежу - теж нову.

      Весною все збентежене настільки -
      Немає місця для сумних думок.
      І я шукаю чудодійні ліки,
      Що розмивають пам'яті пісок.

      2013



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. +++
      Кивни, і я знов дочекаюсь весни.
      Якось перейду заметілі.
      І кину ніким не сполохані сни
      на шальки зневіри і мрії.

      Впізнай. Це ж неважко буває, коли...
      Хоча б одне фото у серця альбомі.
      Кивнеш. Я зрадію. І здасться мені
      що ми просто давні знайомі.

      2013



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    46. ***
      Одного разу я помру...
      І ти залишишся один.
      Я манекен свій приберу
      із пам'яті брудних вітрин.

      На жовтих аркушах світлин -
      не жовтизна, а надмір сонця.
      І ти залишишся одним,
      я - однією, тільки з сотні.

      Хто наші малював шляхи,
      важливе сплутав з другорядним.
      А ти один, один такий -
      чи порядковий, чи порядний...

      2013



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. +++
      Не хочу накопичувати зла.
      Мене такі відсотки не порадують.
      Зневіру в борг навіщось узяла,
      І сплачую рахунки без нагадувань.

      Байдужа, споглядаю білий світ,
      він теж мені не часто усміхається.
      ...А щастя я позичила тобі.
      Ти, схоже, повертати не збираєшся.

      22.02.2013



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    48. ***
      Дуже тонко, та ще не рветься.
      Дужче смикну - й прости-прощай.
      Може, місця замало в серці.
      Я готова до змін: бувай!

      Просльозиться пора осіння,
      Для годиться зітхну і я.
      До осінньої - йшло б весільна.
      Не всесильна любов твоя.

      Дуже тонко, тому і рветься.
      Тонша нитка - непевний слід.
      Спробуй вижити поза серцем,
      Або вдруге приший як слід.

      2012



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. ***
      І що в мені не так?
      Все просто - я не та,
      яка тобі потрібна.
      І навіть не подібна.
      Так, марево зі снів.
      Я не знаходжу слів,
      щоб кинути на вітер.
      Ти їй - до ніг - півсвіту.
      Мені ж не треба пів.
      А ти й не зрозумів,
      що я давно не та,
      наівна просто_та.

      2012



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Кажу...
      Беру тебе собі за чоловіка
      і обіцяю шанувать довіку.
      А за любов до гроба - вибачай...
      Я обіцяла шанувати - й край.

      ...А там, за краєм, мрія неприборкана,
      моя свобода, лихом не доторкана.
      Я мимоволі стала на межу.
      Кажи слова присяги, я ж - кажу.

      2012



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    51. ***
      Ми за життя до власних справ приперті,
      вони для нас не скінчаться ніколи.
      Зустрінемось, напевно, після смерті,
      якщо пекельні не завадять кола.

      Побудь серйозним. Приділи хвилину,
      допоки очі здатні впізнавати.
      Живу, немов загладжую провину,
      яку іще не встигла і надбати.

      09.2012



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. ***
      Давай говорити про що-небудь інше.
      Наприклад, погода яка.
      І що урожай обіцяв бути більшим,
      і меншою - прірва в роках.

      Я знаю, що спільні ще знайдуться теми,
      повільніше час потече.
      Щасливі, у спогади разом пірнемо,
      а може, помріємо ще.

      Давай поговоримо. Другого шансу
      нам доля, можливо, не дасть.
      ...Зашторюю душу. Виходжу із трансу -
      а що! - монолог мені вдавсь.

      09.2012



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. ***
      І ти, котрий за мною йшов,
      у що ти вірив?
      Ти нерозтрачену любов
      чим переміряв? -
      Що знову кидаєш "привіт"
      кудись на вітер,
      хоч поцілунку мого слід
      як слід не витер.
      Навряд чи б я тепер пішла
      вслід за тобою.
      Невчасно пущена стріла
      кровить любов'ю...

      18.08.2012



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    54. ***
      Літо - перед очима.
      І літа - за плечима.
      Тисне спека на скроні,
      лиш холодні - долоні.

      Осінь вже у дорозі,
      наче баба на возі.
      Можна скинути все ще,
      хай коню стане легше.

      Можна просто змиритись
      і терпінню навчитись.
      І на непоправиме
      глянуть літа очима.

      2012



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. ***
      Бігли по небу коні,
      білі мов сніг, прудкі.
      А у земнім загоні -
      чорні, немов гріхи.

      Бігли по небу хмари,
      впала на землю тінь.
      Дощ, що гуляв без пари,
      не залишав слідів.

      04.08.2012



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. ***
      Підсолоджу брехню, щоб легше проковтнути.
      І вже критична - кількість цукру в крові.
      Прожити можна все, не все - забути.
      А ми до перемін ще не готові.

      Якось втягнулись - нікуди тягнутись.
      Байдуже і цинічно дні калічимо.
      От стрепенутися б - і схаменутись,
      бо дні і ночі кимось вже полічено.

      2012



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. ***
      В ліричного героя
      давно життя своє.
      Він автора "за грою"
      не дуже дістає.
      Хай той собі "клепає"
      хоч прозу, хоч вірші,
      якщо талант він має.
      ..."дістануть" читачі.

      2012



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. ***
      У сни мої ти більше не приходь,
      Бо й там - нам наодинці не побути.
      Оберігає від спокус Господь,
      і чоловік неспокоєм розбудить.

      У спогади стежини не торуй,
      так сталося, вони в обох невтішні.
      Палким серпневим вітром поцілуй...
      І більше не чекай од мене вісті.

      2010



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Шлях
      1.
      Себе я не відношу до невдах.
      Стирчить у черевику долі цвях,
      усі здобутки іноді - у прах.
      Але здіймає серце віри стяг.
      Уникнувши безпечно сотні плах,
      в собі тваринний поборовши страх,
      в душі плекаю зоряний мій шлях.
      Себе я не відношу до невдах.
      (1997)

      2.
      Гострі цвяхи в руках.
      Пекло болю.
      Пройшла
      несолодкий свій шлях.
      І без назви -
      гора.
      (2012)



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. ***
      Пахнуть трави незаймані.
      Травнем пахне земля.
      І складати екзамени
      йдуть дощі на поля.

      У сади вечорові
      тихо так, босоніж.
      Пахнуть трави шовкові,
      ще не стяті під ніж.

      І виблискує сріблом
      кожна крапля роси.
      Там, на луках дозрілих
      ще не чутно коси...

      2008(2012)



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    61. ***
      Ми вже посадили картоплю,
      поволі докопуєм грядку.
      Записуй. Чи так усе схоплюй.
      Тобі у якому порядку
      потрібно усе оце знати?
      (Раніш ти цікавився іншим.)
      Не маєш про що запитати,
      хоч є мені що розповісти.
      Та поглляд об погляд спіткнувся...
      Все в мене, ти знаєш, в порядку.
      І я вже нітрохи не злюся, -
      поволі докопую грядку.

      2012



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. ***
      Я на цей день не озирнусь.
      У нього очі, як за шорами.
      Чужому кидаю комусь:
      "Колись, можливо, поговоримо..."

      В озерах небо розплескай.
      Пролийсь дощем, побався вітром.
      Дивись, лише не переграй -
      чужішим стати вже не вийде.

      01.04.2012







      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. ***
      Я не зарікалась. Тепер - зі сумою.
      Сумлінню - спокути "приперло".
      Три тисячі днів я хворіла тобою,
      одужала я чи померла?

      Іще балансує між раєм і пеклом
      душа, що у вільнім падінні.
      В таких почуттях розібратись нелегко.
      І добре, що дзвони - недільні.

      Три тисячі днів, повних радості й болю,
      у куций рядок не вмістити.
      Учусь на помилках не сердити долю.
      Одужала я. Похворіти б...

      01.04.2012



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. ***
      Ми віримо в правду
      чи в те, що на правду подібне.
      Цькуємо брехню
      лиш тоді, коли вже не потрібна.
      Зашторюєм вікна,
      лякаючись надміру світла.
      Хоч сонячні плями
      на віддалі мало помітні.

      А наша любов
      поділилась на двох - із остачею.
      Навряд чи когось
      я у бідах своїх звинувачую.
      Так легко було
      до пори прикриватись удачею.
      Не впорались ми
      із такою простою задачею.

      2012



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    65. ***
      Який недолугий вірш,
      який недоладний день...
      В шухляді шматки афіш
      спектаклю, що вже не йде.
      Спектаклю, що був життям,
      писала для нього текст.
      Та, мабуть, підвів талант -
      забракло у мене тем.
      Уперто складаю вірш
      і звично картаю день,
      немовби прийдешня ніч
      до ясності приведе.

      2012



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. ***
      А до весни -- усього тиждень,
      І зійдуть проліски бажань.
      Барвінок, для годиться, вижде;
      "струмки" травички побіжать.

      Не будуть вже на мене тиснуть
      недобрі погляди прощань.
      ...А до весни - ще цілий тиждень,
      я маю право на печаль.

      2009



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Дітям дощу*
      Неповно_та_цінна.
      Цінніша, мабуть,
      за всі скарби світу,
      відкриті й небачені, -
      дитина, в якій
      моя радість і суть,
      покривджена долею,
      але - не зраджена.

      Я зможу пройти
      цю найдовшу із прощ,
      за крихту удачі,
      в надію обрамлену.
      Я без парасольки
      зустріну цей дощ...
      Дитина дощу -
      таке ж сонечко мамине.

      01.2012



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. ***
      Магічна сила криється у слові.
      Лікуй, як можеш, та не квапся вбити.
      Ти на прощання щось казав любові,
      мою присутність навіть не помітив.

      Клубок у горлі - мрії кольорові
      пропущені уже крізь буднів жорна.
      Магічна сила криється у слові,
      а магія буває біла й чорна.

      01.2012



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    69. ***
      Гіркне в часу на вустах
      поцілунок на прощання.
      Я не в юних вже літах,
      не вертаюсь на світанні.
      В долі щастя не прошу,
      хай щаслива буде іншим.
      Вищим зверхність їх прощу,
      бо своє вже знаю місце.
      Вчусь на власних помилках,
      на здобутках і провинах --
      бути вільною, мов птах,
      і слабкою як людина.
      Бо повз прикрощі й жалі,
      все ж надій міцніють стебла:
      щоб, припавши до землі,
      ще раз глянути у небо.

      2007



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. ***
      Я приручила журавля.
      Я так хотіла.
      І мріяти про небеса
      із ним посміла.
      Та окільцьований не мною
      дивоптах мій.
      Я приручила журавля,
      а він - несправжній...

      2004



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. ***
      У Вашій долі я стороння.
      І почуттям ладу не дам.
      Затисну серце у долонях,
      піду назустріч всім вітрам.

      І озиратися не стану,
      нехай іще душа болить.
      Я називала це коханням.
      Я помилилася. Простіть...

      2004



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. ***
      Забудь мене, як забувають дощ,
      коли земля вкривається снігами.
      Якщо в любов не віриш - не тривож,
      не плюй у душу гарними словами.
      Любов крихка, як березневий лід,
      як ранній цвіт, вона така вразлива.
      А я складаю свій розбитий світ,
      прошу тебе вернути неможливе.

      Поверни мені день, у якому весна.
      Поверни мені день, у якому є дощ.
      Забери собі ніч, у якій нас нема.
      Забери собі ніч, будеш мати хоч щось.

      Любові храм - це не вівтар для жертв.
      Єдина жертва - мати вірне серце.
      А ти згорів на полум'ї пожеж -
      чужих вогнів. Не вибачайсь, не вперше.
      Свої в руках тримаю почуття.
      Ще не одна, ще дихаю любов'ю.
      Учусь без тебе бачити життя.
      Верни мені усе, крім цього болю...




      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    73. ***
      Зимі ворота листопад,
      немов сестрі, відкрив.
      І в тихий у чеканні сад
      гостинно запросив.

      Кружляли в парі: листя й сніг.
      Біліло ув очах.
      І світ стелився їм до ніг,
      а може, то - печаль?

      Призупинивши танець свій,
      промовила:"Пора.
      А за прийом гостинний твій
      я вдячна, як сестра".

      Не відповів їй листопад,
      йому забракло слів.
      Бо зовсім він зимі не брат -
      любив її, любив...

      2007



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    74. ***
      Поезію видно із перших рядків,
      людину - із перших кроків.
      А решта - то так, римування складів
      під вигаданий неспокій.

      Бо завжди знайдуться і ручка й папір,
      у когось підглянуті фрази.
      Я легко створила б який-небудь вірш.
      Я хочу створити справжній.

      2011



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. ***
      ...І чим тепер заповнити
      цю паузу? -
      бо довга як сльота,
      аж холодно в душі.
      І туляться до вуст
      слова несказані,
      є подорожники між ними,
      є мечі.

      Я виберу якісь,
      на мить вагаючись:
      чи, справді, так і треба?
      правильно чиню?
      Спасибі долі
      за неждану паузу,
      ще на одну помилку
      менше я зроблю.

      2011



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. ***
      Шевченка мово й Лесі Українки,
      яких знущань ти тільки не зазанала!
      Тебе, мов продану у рабство жінку,
      топтали, нищили і викидали.

      Калічили душі святу основу,
      щоб рідний звук назавше з вуст зітерти.
      А ти народжувалась - знову й знову,
      свідомості не даючи умерти.

      А ти цвіла калиною у лузі,
      журавликом верталася до весен,
      в серцях своїх прихильників і друзів
      повік із забуття ночей воскресши.

      Бо ти одна - щаслива, наче жінка,
      якій дитя сказало вперше: "Мамо!"
      Шевченка мово й Лесі Українки,
      тобою я гордитись маю право.

      2007



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. У Клубі літньої людини
      Легенький іній на волоссі,
      А очі - мудрості глибини...
      І поки що я - тільки гостя
      у Клубі літньої людини.

      Яка родинна атмосфера!
      Добро не відійшло в минуле.
      РокИ фіксуються папером,
      душа - ще молода і чула.

      Хай довго обрій чистим буде,
      незгоди світ не заступають.
      Зібрались разом літні люди,
      хай осінь трохи зачекає.

      2007



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. ***
      Як важко почуттів не виявляти!
      Жахливі в цім спектаклі декорації.
      Тебе мовчанням мушу покарати,
      а так хотіла зменшити дистанцію.

      Не переконливо - десь переграла.
      Сльозами потекли "останки" гриму.
      Я із коханням цим дебютувала,
      а ти з собою поруч бачив приму.

      Продумана не мною мізансцена.
      Вустам уже не сняться поцілунки.
      Душа "люблю" кричить, як навіжена.
      А ти іди уже... іди... Лаштунки...

      2005



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. ***
      - Ця жінка сильна! - кажуть їй услід. -
      І долю випробовує так часто,
      мов у руках тримає цілий світ,
      або відома формула їй щастя.

      Упевнена завжди. Легка хода.
      І погляд, що байдужим не зоставить.
      Яка ця жінка серцем молода!
      Та що за туга давня її давить?

      Чом на вустах не розквітає сміх,
      невже забракло віри і надії?
      Невже нема кому сказати їй:
      дарую цю весну тобі, єдиній!?

      2005



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. ***
      А я до Тебе, Господи,
      горнусь,
      хоча гріхи смертельні
      душу труять.
      Якщо не вірю,
      то кому молюсь?
      А якщо вірю,
      чом взиваю всує?

      Надією
      мій розум просвіти!
      В затьмаренні думок своїх
      конаю.
      Вузьку стежину долі
      освіти...
      За крок до пекла.
      Чи за мить до раю.

      2009



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. ***
      Напевно споконвіку "оцінюють" поета
      хто просто від нудьги, а хто - зі "співчуття".
      Він - мовби наднова незвідана планета,
      приваблює й ляка можливим відкриттям.

      Тож кожен, хто себе вважає не останнім,
      упевнений - судити ближнього не гріх.
      Це ж треба! - не щастило, мабуть, у коханні,
      якщо папір псує, - тому й цікавить всіх.

      А чи пасує біль очам його натхненним?
      І що хова поет у глибині душі?
      ...Слугує він тому Ерато й Мельпомені,
      щоб хтось колись сказав: - Спасибі за вірші.

      2004



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    82. ***
      Останнє листя обриває вітер.
      Раніше пестив, а тепер - сміється.
      Скупу сльозу горіх самотній витер,
      це ж бо зимі скоритись доведеться.

      Це ж бо її такі розкішні шати
      прикриють тіло і вростуть у душу.
      І байдуже: терпіти чи прощати,
      коли не хочеш, коли просто мусиш.

      2003



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    1. ***
      Хай до зими лише два кроки -
      осінній спокій на душі.
      Я не соромлюсь власних років -
      і далі буду не як всі.

      В волоссі іній так іскристо
      сріблиться - в серце не пущу.
      Поки цілує жовте листя
      остання крапелька дощу.

      2004



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    2. ***
      Вартніш сотень спроб
      один вдалий експромт.
      І крапкою
      стала для мене ця кома.
      Ніяк не здолаю осінній синдром,
      який нав'язали хандра і утома.

      І важко сказати
      щось певне тепер,
      коли так непевно я чуюся вдома.
      І хмари,
      немов хто на шмаття подер.
      Добряче мене притомила ця втома.

      11.09.2011



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. ***
      Мерзне стежка в стерні серед поля,
      у край сонця водила колись.
      А тепер непривітністю коле,
      вітер літу кричить: "Повернись!"

      Гіркота у насупленім небі
      переллється у сльози ось-ось...
      Сумніваюсь, що плакати треба
      за усім, що вже виплакав дощ.

      2003



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    4. ***
      Так важко, як у серці порожнеча,
      і нікуди піти, бо всюди - ніч
      нетлінна, мов обітниця чернеча.
      Платня за вірність і за зраду - гріш...

      Далеко до висот, де вічна правда.
      Земля - небес одвічна паралель.
      А ті, що від народу ніби правлять,
      не завжди пам'ятають про людей.

      Своя сорочка, звісно, ближча тілу -
      ця істина так цупко нас трима.
      Але якби ми співчувать не вміли,
      були б гіркі байдужості жнива.

      Даруй нам, Боже, сили - не спіткнутись,
      нікому чорно не закреслить день.
      А прийде час за себе озирнутись -
      не в порожнечу хай, поміж людей...

      2003



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. ***
      Не відігріть душі
      теплом багаття
      дерев, що догоряють проти неба.
      Все сказано. Лишилось небагато -
      ніколи вже не думати про тебе.

      Сяйнувши позолотою прощально,
      ця осінь зве з собою у нікуди.
      І тільки дощ, палкий мій шанувальник,
      оптимістичні створює етюди.

      Зустрінемось, можливо. Я впізнаю.
      Короткозорість - не душевна вада.
      Пробачити - іще не обіцяю.
      А бачити тебе - я завжди рада.

      2002



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. ***
      Небо сіре
      і земля брудна.
      Рештки віри
      кинуто з вікна.
      На панелі -
      залишки цноти.
      Менестрелю,
      очі одведи!
      Через призму
      болю і дощів
      непривітним
      був сьогодні
      Львів.

      2003



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. ***
      Застигла ніч густим сливовим джемом.
      Закарбувалась вічність у зірках.
      Життя свого доводжу теорему.
      Думок - багатство, у кишенях - крах.

      Як рясно цьогорІч вродили зорі!
      Зберу їх повні пригорщі з небес.
      Нехай до мене вічність заговорить,
      за це я вдячна буду вік увесь.

      За кожну ніч, яку цілує місяць,
      за подих вітру, доброти тепло...
      Коли уперше не прокинусь, вічність,
      мене ти візьмеш під своє крило.

      2003



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    8. ***
      Хто ж знав, що дострибаюся?
      Високі цілі ставила.
      Мій рід пішов від Каїна,
      а я любила Авеля.

      Кохання не зрікаюся,
      у долі - власні правила:
      співіснувати з Каїном
      і сумувать за Авелем.

      До болю призвичаїлась.
      Крапки над "і" розставила.
      Господь пробачив Каїна,
      а я прощаю Авеля.

      2003



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    9. ***
      Спинився серпень зрання на стерні,
      востаннє роззираючись довкола.
      Чомусь нестерпно так болить мені
      оте прощання. І пташині кола
      понад ріллею, лугом і селом,
      і понад річки ниткою живою.
      Ще мить - і щезне літо під крилом,
      осиротіє небо наді мною...

      2008



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. ***
      Як легко перекреслювати те,
      чому не надаємо зовсім значення.
      Байдужість і без кореня росте,
      якщо правий -
      то не проси пробачення.

      І не принижуйся,
      єдиний мій,
      за те, чому ніколи вже не статися.
      Лиш переживши крах великих мрій,
      відучишся за мізер торгуватися.

      2007



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. ***
      Щось я роблю не там, не так, не те...
      Балакаю частіш сама з собою...
      Дамоклів меч нарешті упаде,
      Бо скільки ще висіть над головою?

      Дамоклів меч неписаних листів
      Уразить душу пізнім листопадом.
      Я не забула - ти мене любив.
      Я пам'ятаю - ти ж мене і зрадив.

      2003



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    12. ***
      Не маю з ким ділити радість,
      либонь, тому і множу сум.
      І вже доволі пристаралась,
      раз на чолі - автограф дум.

      Тоненькі лінії виразні,
      їх не схова ніякий грим.
      Ми розминулися у часі,
      що на годиннику твоїм.

      Куди ж це я сьогодні кваплюсь?
      Уже й сама не відповім.
      ...Надпити б радості, хоч краплю,
      із келиха, що був моїм.

      2007(2011)



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Відверто
      Чому пишу невесело,
      рядками не сміюсь?
      Перехворіла веснами,
      і з осінню мирюсь.

      В сади мої замріяні
      птахи вже не летять,
      вони давно у вирії,
      навіщо їх гукать?

      Їм просто повернутися
      ще не прийшла пора.
      А щиро посміхнутися
      я можу й без пера.

      І відгукнутись піснею
      на правду слів живу.
      Та все ж... пишу по-різному,
      по-різному живу.

      2008(2011)



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    14. ***
      У вечір липневий чи в сутінках серпня,
      у краплях дощу чи в ряхтінні небес
      згадай, не мене хай, а любляче серце,
      яке так нестримно бажало тебе.

      І не нарікай на фальшиву погорду,
      назад повернутися не обіцяй.
      Згадай, як покару чи як нагороду,
      чи хоч мимоволі - згадай!

      А потім, удень, можеж просто минути,
      поранити словом чи вбити - і край.
      Згадай для годиться. Згадай, щоб забути.
      Але, я так хочу, - згадай!

      2007(2011)



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. ***
      Запахнеш медом і житами,
      зрадливий літній вітерець.
      Складеш для мене колосками
      початок жнив і їх кінець.
      Гарячі, нетерплячі руки -
      і рветься серце із грудей.
      А за два кроки - вже розлука.
      Та в бік який - отой чи цей -
      я маю право не ступити?
      Затримаю початок жнив...
      Але достигне врешті жито
      і щезнеш ти серед полів.
      Аж поки перезріє літо,
      і ти, знесилений від зрад,
      прилинеш серцем відпочити.
      ...А я уже - осінній сад.

      2007(2011)



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    16. ***
      Любов, безсумнівно, -
      коштовна прикраса.
      Для кожного віку,
      людини і часу -
      і вишукана, і тонка...
      Для мене чомусь
      заважка.

      Носити напоказ
      не можу й не хочу.
      Носитиму в серці -
      теж викажуть очі.
      Вся справа у тім,
      що прикраса моя -
      дешева підробка
      з красивим ім'ям.

      2009



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. ***
      Це ні для кого не секрет,
      що час - найкращий лікар...
      Ще не відкрив свій кабінет,
      і не придумав ліків,
      які б давали забуття
      у кольорах розради.

      Реанімує нас життя
      чи позбавляє правди?
      Виходимо потроху з гри
      і сподівань даремних.
      Ми невразливі до пори...
      Цей лікар - не з дешевих.

      2009



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. ***
      Удосталь я попрацювала.
      І з урожаєм, бач, сиджу.
      Я вчора мрію здоганяла,
      як виявляється, чужу.

      Життя з натури малювала.
      На жаль, мені забракло фарб.
      Тебе в натурники не брала,
      мабуть, усе ж відчула фальш.

      Мій задум осінь поховала,
      терпким вином печаль зап'ю.
      Я вчора мрію не впізнала
      свою...

      2009



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    19. ***
      Образи, обрАзи, образИ...
      виникають у чіткім порядку.
      У дитинстві зрілості ази,
      та життя не відмотать спочатку.

      З кожним роком важче від образ,
      Образи сполохано тікають.
      Тільки образИ у кожен час
      до сих пір мій світ благословляють.

      2011



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    20. ***
      Не приносьте мені співчуттів.
      Визнаю, що життя не склалось.
      І нічого, крім гострих кутів
      на моєму шляху не зосталось.

      Та не треба мені співчуттів,
      не суцільна - ця смуга чорна.
      Просто пазлик один загубивсь
      і картина життя неповна.

      Відшукаю... Залишу все так...
      Я, достоту, не знаю нині.
      Як погубить мене мій шлях -
      принесіть співчуття родині.

      07.06.2011



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    21. ***
      Не все в житті стається, як могло б.
      І добре, й зле в нім треба пережити.
      І сили у собі відчути, щоб
      Знов вірити, надіятись, любити.

      Не нарікати на байдужий світ,
      Пасивність викорінювати власну.
      Благословляти чийсь тоді політ,
      Коли самому суджено упасти.

      За суєтою нескінченних справ
      Не пропустити дійсно щось важливе,
      Щоб кожен ранок спокоєм вітав,
      І хтось кохав, і з того був щасливий.

      2005



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. ***
      Не виділяюсь вродою,
      але не в тому суть.
      Була з тобою гордою -
      як хочеш, то забудь.

      У самоті - й під ковдрою
      зігрітися дарма.
      Була з тобою гордою,
      мов льодяна зима.

      Тож не жонглюй свободою,
      я жертви не прийму,
      бо залишилась гордою.
      І не питай чому.

      За ночі прохолодою
      дні сонячні прийдуть...
      Якби була негордою,
      була б із ким-небудь.

      2007



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    23. ***
      Невдачі переслідують
      чи зирить світ з погордою, -
      віршами висповідуюсь,
      віршами виговорююсь.
      А що мені лишається?
      Лиш те, що хтось загубить...
      Фортуна відвертається.
      І я кусаю губи.
      Було усе попереду,
      тепер - якраз навпроти.
      Народженим у середу -
      Сізіфову роботу
      і вічне невдоволення
      буттям, у вищій суті.
      Солодке - не дозволене.
      Гірке - не проковтнути...
      В природи-посередника
      довершені закони.
      Узріти світ у середу,
      або - уже ніколи.

      2004



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. ***
      Я на себе беру,
      скільки можу донЕсти.
      Без кінця вибачаюсь
      за скривджену мить.
      А життя не прийма
      мою ноту протесту,
      як біду не назви -
      однакОво болить.

      Липень літу не здав
      надокучливі тести,
      от і плаче.
      За двох надривається дощ.
      ...Знову жінці одній,
      що в душі - поетеса,
      власне щастя, як вірш,
      зримувать не вдалось.

      2005



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. ***
      Молодіє сонце
      у ранкових травах,
      в жовтих капелюшках
      голівки кульбабок.
      Крихітні частинки
      сонячного серця -
      та краса ніколи
      з пам'яті не стреться.

      Бо земля в обійми
      пригорнула травень,
      і тендітні квіти,
      і змужнілі трави.
      Через простір часу,
      через спраглий серпень
      я прийду ув осінь
      із весною в серці.

      2002



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Разом
      1.
      Літо-літечко збігло удалеч.
      Парасолю цілує сльота.
      Чом ти, осене, краєм печалі
      перекреслила жінці літа?

      Чом на грудях натомлені руки
      їй складаєш, для сповіді мов,
      позбавляючи щастя і муки, -
      слід її іще не охолов!

      Відцвіли вже лапаті блавати,
      і достигло життя, як жита.
      ...Тільки лавка в дворі, біля хати,
      іще й досі її вигляда.

      2.
      Виглядає - й не вигляне більше.
      Всім нам Богом відміряний вік...
      Вслід за жінкою в зоряну вічність
      нині тихо пішов чоловік.

      Перенісши розлуку і смуток,
      пригорнувши востаннє біду.
      ...Знов, щасливі, присядуть укупі
      десь на лавці у райськім саду.

      2009



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. ***
      Обережна. Але - зриваюсь.
      І не клею чашок розбитих.
      Оце вперше собі дозволяю
      із чужого бокала відпити.

      Не пишаюсь. Але й не каюсь.
      П'янить ягода переспіла.
      Я солодким вином торкаюсь
      кришталевого твого тіла.

      2011



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. ***
      1.
      Панує літо над ланами
      і засмагА зелений лист.
      А доля пишеться не нами -
      ми тільки редагуєм зміст.

      І почуваємось панами,
      в душі притлумлюючи злість.
      А доля пишеться не нами,
      хоч ми йдемо на компроміс.

      2.
      І зрію я. Зростають вІрші й діти.
      Мудрішою поволеньки стаю.
      Можливо, ще навчуся стрімко жити,
      а поки що у роздумах стою.

      А поки що надіюся несміло
      на милосердя й прощення Отця;
      що доля "пофарбується" на біло,
      і колір цей їй буде до лиця.

      2009



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. ***
      У Прип'яті весни розіп'яті ждуть
      лелек, вже чверть віку, додому...
      Натомість, вітри їм на крилах несуть
      тривогу, раніш не відому.

      І важко збагнути містечку примар:
      ну, як це - весні не радіти?
      Здається, недавно за руку тримав
      дітей нещасливий той квітень.

      На гамірних площах тепер тишина...
      Не з миром приходив цей атом.
      Іде до сих пір (не)безкровна війна,
      і до перемоги - діжтати б.

      ...Всі мрії й бажання зруйновані вщент.
      Земля сиротіє щоденно.
      І ворог, якого не знаю в лице,
      можливо, вже цілиться в мене.

      2011



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. ***
      І Його розпинали, як всіх.
      Хоча, ні - в Нього "важча" провина,
      Він "розбійник", який прорік,
      що насправді є Божим Сином.

      А такого юрба не проща,
      їй не треба месій-пророків.
      Коли брязкає сріблом душа,
      до покути - ще тисячі років.

      Скільки знаків з небес було!
      Почорніло сонце від болю.
      Він молився, прощаючи зло
      всім, що сліпо чинили сваволю.

      І смиренно поніс свій хрест
      за гріхи людські на Голгофу.
      ...А на третій день Він воскрес.
      Чи прозрів хто з юрби хоч трохи?

      2007



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. ***
      Ми знов удвох. Про се й про те
      Ведем розмову обережно.
      Боюся втратити тебе,
      Так, ніби ти мені належав.

      Пихатий, зверхній. Та пусте.
      Моя сліпа любов - безмежна.
      Боюсь образити тебе,
      Так, ніби ти мені належав.

      А щастячко моє - скупе.
      Ти хочеш бути незалежним.
      Як розумію я тебе!
      Так, ніби ти мені належав...

      2007



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    32. ***
      Глузують відверто
      осінні дощі.
      І гасять дими,
      що снувались поволі.
      Дотріпують листя
      убогі плащі,
      що не захищають
      від бруду і долі.

      Минаю калюжі.
      У залишку барв
      таке ще чітке
      віддзеркалення неба.
      Листочок-мідяк,
      задзвенівши, упав.
      Ця осінь до мене
      по-своєму щедра.

      2008(2011)



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. ***
      Все шукаю оту середину.
      Золоту. Чи хай буде срібна.
      Рівновага в скрутну хвилину
      Мені часто буває потрібна.

      Коли рветься душа з емоцій,
      Колючками образ обростаю.
      ...На чиєму тепер ти боці,
      Я любов'ю живу чи граю?

      І здіймає мене на кпини
      Час нестримний і небезгрішний.
      "Бач, могла народити дитину,
      А обмежилась просто віршем."

      03.2011



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.44 | Рейтинг "Майстерень": --

    34. ***
      Які були б без тебе мої вірші?
      Їм бракувало б, мабуть, висоти.
      А ширості було б, напевно, більше.
      Мені б до них судилось дорости.

      І глянути звисОка, та не зверхньо,
      На час, який руйнує міражі;
      На спогад, від якого серце терпне...
      І зовсім інші це були б вірші.

      2006



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. ***
      Не схожа на щасливу власницю,
      покірна бранка у полоні муз.
      Дай, Боже, пережити п'ятницю,
      то йтиму далі і не озирнусь.

      Втрачати найдорожче - звиклося.
      Відспівано, відплакано, вляглось.
      Залишилось ще трохи гідності
      і шмат надії на велике щось.

      Бо знаю, що судилось - справдиться.
      Цілунку Юди над усе боюсь.
      Дай, Боже, пережити п'ятницю,
      а з рештою я справлюсь. Чи змирюсь...

      2007



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. ***
      Минає все. Мене ти проминеш,
      так, ніби ми з тобою не знайомі.
      І з пам'яті із легкістю зітреш
      всі дати, тільки нам обом відомі.

      Запалювати зорі маєш хист.
      З них скільки доживає до світання?
      ...Я ще одна зоря, що пада вниз.
      Чому ж ти не загадуєш бажання?

      2010



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    37. ***
      Я стільки часу на одній зупинці...
      І не рушаю, і не йду додому.
      А ти давно належиш іншій жінці.
      А я, мені здається, вже нікому.

      І мчать повз мене і авто, й хвилини.
      Буває, зупиняються, але
      Немає, мабуть, в світі ще машини,
      Щоб з цього часу вирвати мене.

      Отож, стою я на своїй зупинці.
      Зникаючим авто дивлюсь услід.
      ...А хтось для мене на доріг сторінці
      Малює пішоходний перехід.

      2008




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    38. ***
      Читаю віршІ досконаліші
      (Як вправно хтось точить перо!)
      Забувши, що ми попрощалися,
      Цілую вуста і чоло.

      Цілую очима закохано,
      А в серці - вже камінь (чи вірш?)
      І рими втікають сполохано
      До тих, хто їх "точить" вправніш.

      2008



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. ***
      Ну, ось. І ми прощаємось
      у тихих вулиць мороці.
      Одні дива кінчаються,
      а іншим - буть не скоро ще.

      А іншим - вже не збутися
      (Бо, схоже, відліталися).
      Інакше б - не на вулиці...
      Інакше б - не прощалися...

      2007



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    40. ***
      Життя-листоношу
      стрічаєм, вітаєм.
      Чекаєм від нього
      лиш доброї звістки.
      Й при цьому
      (навмисне чи ні)
      забуваєм -
      є доля дочки,
      а є доля невістки.

      А роки
      годин череду
      підганяють,
      шаленої швидкості
      світу замало.
      Життя-листоношо,
      я ще відшукаю
      ту скриньку,
      де ти моє щастя сховало.

      2008



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. ***
      Ти мене усе-таки знайшов,
      ніжний, милий, добрий, нелукавий.
      Тільки не збагнув, що ця любов -
      то коштовний камінь без оправи.

      Перед нею голову схилю.
      Душу відкривати - надто пізно.
      В іншому житті тебе люблю,
      а у цьому - я уже заміжня...

      2004



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    42. ***
      Торованою стежкою
      з тобою б досі йшла,
      та інша, як Поезія,
      дорогу перейшла.
      І я себе запевнюю,
      що не тримаю зла.
      Взяла тебе в поезію -
      свій біль переросла.

      2004



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Лесі Українці
      Народжена у люті сніговії,
      не пестувана доленьки рукою
      несла в душі такий вогонь надії,
      що осявала все навкруг собою.

      У кволім тілі - серце Прометея
      і криця слова у руках жіночих.
      Мінлива доля, наче Мавка-фея
      полюбить нині, завтра - залоскоче.

      Або завдасть на плечі хрест дубовий,
      нікого в поміч - ні душі живої.
      Нелегка справа то - кувати слово
      із власною недугою в двобої.

      Та важче все ж - спостерігати німо,
      як хтось твої чуття вдягає в шори.
      ...Гордись дочкою, мати-Україно,
      тебе достойні підростуть нескоро.

      25.02.2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. ***
      А світ - це я.
      Маленьке я плюс ти.
      Палітра осені рясної,
      Колодязь неба, повен доброти.
      І я, в гармонії з собою.

      О, як цю мить важливо зберегти,
      Щоб пережити дні зимові
      З піднесенням в душі.
      А світ - це ти
      плюс я, у прихистку любові.

      2008



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. ***
      ...А по дощі -
      зелених трав розмай.
      Веселка (або райдуга) -
      в півнеба.
      Дощу перлини
      в жмені назбирай -
      такого подарунку
      жду від тебе.

      Від серця поклику
      не відрікайсь.
      Твори,
      якщо у цьому є потреба.
      ...А райдуга -
      немов дуга у рай.
      Тоді, коли веселка -
      шлях до тебе.

      2009



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Диптих
      1.
      Ця жінка, що над гробом, - твоя мати.
      Прости її, ріднесенька, прости.
      Життя тобі змогла подарувати -
      від смерті не зуміла захистить.

      Весь світ би простягнула на долоні -
      не поспішай, не йди іще, рости!
      Ангеликів без тебе є доволі.
      За те, що досі ще живу, прости...

      2.
      В любові ризах заховаю відчай.
      Це ж скільки справ хороших не вдалось.
      Померти треба, щоби жити вічно.
      А я так хочу жити! - хоч якось.

      Моя любов - натхнення й протиріччя,
      за неї заплачУ, як і за все.
      Лише б мене за ворітьми у вічність
      зустріла донька свічки промінцем.

      2002



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Вибір
      Так хочеться бути першим
      (бо "перших" життя не б'є),
      з двох бід вибирати меншу,
      і сили хай Бог дає.

      А доброму в світі легше,
      він гострі зріза краї,
      з двох бід вибирає меншу
      і щастям зове її.

      Розщедрилась доля дещо,
      пролившись теплим дощем.
      З двох бід не впізнАю меншу,
      прикриюсь надій плащем.

      Я іноді в чомусь перша,
      хоч зоряний час минув.
      З двох бід вибирала б меншу,
      якби він, той вибір, був!

      2002



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. ***
      Хай до зими лише два кроки -
      осінній спокій на душі.
      Я не соромитимусь років -
      і далі буду не як всі.

      В волоссі іній промовИсто
      сріблиться - в серце не пущу.
      Поки цілує жовте листя
      остання крапелька дощу.

      осінь 2008



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. ***
      Земля одягла вишиванку,
      намисто із горобинИ.
      Присіла на осені лавку
      натомлена працею жнив.

      Присіла і тихо рахує
      осінні листки золоті.
      Природа ось-ось віддівує
      і буде у білій фаті.

      Землі до зими не звикати,
      їй подих би перевести.
      Щоб знов навесні розквітати,
      щоб літечко людям нести.

      осінь 2008



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. ***
      Від часу і не жовкнуть, і не в'януть
      написані любов'ю сторінки.
      Поети імена своїх коханих,
      як оберіг, проносять крізь віки.
      ...Для тебе - рамки вірша затісні.
      Для тебе - і життя моє мізерне.
      А я залишу свІтові пісні
      (А ти мене, як завше, - "у резерві").
      Бо коли б все по-іншому було,
      писала б тоді прозу я життєву.
      А так, стараюсь із одним крилом
      тебе піднести в вись позамиттєву.
      Туди, де і не жовкнуть, і не в'януть
      написані любов'ю сторінки.
      ...Візьми мене у серце, мій коханий.
      А я тебе - у пісню. На віки!

      2006





      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. ***
      І сніг іде. І ти - пішов.
      Не озирайся - ще дивлюся.
      Як вмію, так услід молюся
      (Жаль, знаю мало молитов).

      Та є багато запитань,
      Які ніколи не озвучу.
      Я тільки душу ними змучу:
      Чи розлюбив, чи й не кохав?

      ...А сніг іде. Йому пора.
      Його робота прикривати,
      Хоч до весни, чиїсь утрати.
      А сніг іде не від добра...

      2008



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. ***
      І нічого вже втрачати,
      лиш тінь самотності сіру.
      Але, якщо хочеш знати, -
      пробачивши, знов повірю.

      Хіба хтось картає сонце
      за те, що воно, яскраве,
      узимку розбивши серце,
      надовго кудись зникає?

      Та щиро радіють люди,
      коли знов його стрічають.
      Я з тих, хто один раз любить
      і решту життя - прощає...

      1999



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    53. ***
      Пахло суницею
      так незабутньо.
      Для тебе й синицею
      я згідна бути.
      О, як ти лагідно
      мене голубив!
      Сміялись ягідно
      солодкі губи.
      Так було, доки я
      не попросила
      неба високого,
      журавки крила.
      Бо дуже праглося
      мені злетіти.
      Поки вагався ти,
      "злетіло" літо.
      Я - все синицею.
      Уже й приручена.
      Сезон суниць минув,
      а я, засмучена,
      готую ранками
      для нас двох каву.
      Моя журавка десь
      шукає пару...

      2008



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. ***
      Життя - не завжди бездоріжжя.
      Десь помиливсь,
      десь маєш рацію.
      Хтось проти течії пробився,
      а я - приймаю ситуацію.
      Нехай, як є.
      Там буде видно.
      Що від таких, як я, залежить?
      Ні, це не доля мене кривдить,
      це від хандри хронічний нежить.
      Це просто ліньки роздивитись
      промінчик сонця,
      що для мене
      сьогодні вперше народився,
      у душу сиплячи натхнення,
      щоби життям насолодитись,
      буденних справ
      важкою працею.
      Як є. Прийняти і простити.
      І відпустити ситуацію.

      2008



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    55. ***
      Весна як світанок,
      а літо - полУдень.
      Із сутінків осені трон.
      Уперше кохана,
      і зраджена вдруге
      в зимовий занурюся сон.

      Тебе не осінить,
      що, може, востаннє
      збагнути важливе не вспів:
      весна - воскресіння,
      а осінь - прощання,
      зима - замітання слідів.

      2009



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. ***
      Ти в двері мої не входиш,
      і я "випадаю" з теми:
      чи в цьому сезоні мода -
      торішні носИть проблеми.

      Чи мрії мої химерні,
      занадто собі дозволяю?
      ...З надією скрипнули двері, -
      це протяг тут поруч гуляє.

      19.01.2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    57. ***
      Багато зараз, як в часи Христові,
      месій-пророків з префіксами "лже".
      Чомусь нам мало вічної любові,
      нам треба, хай нікчемну, аби вже.

      І плачеться, і платиться немало
      за жалюгідний відблиск почуття.
      Ридає в піднебессі гірко Ангел
      над нашим понівЕченим життям.

      ...А ми на цій землі - не випадкові.
      Принаймні, намагаймось віднайти
      любов, надію, віру - в Божім Слові.
      Сказав Він кожному: "За Мною йди..."

      2007



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. ***
      Той, хто з тобою поруч -
      не завжди половинка.
      А той, хто віддалік -
      несправжній носить німб.
      Я знала поцілунки
      чужого чоловіка.
      Не принесли знання ці
      радості мені.

      А тільки розуміння
      (і то якось не впору),
      що нічого ділити
      і множити - також.
      Незле я виглядала
      частиною декору
      придуманого дійства,
      яке не відбулось.

      05.01.2011



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. ***
      Якась м'якотіла зима.
      То плаче, то сльози втирає.
      Характеру в неї нема,
      Чи нас вона перевіряє?

      Слабинку знайде, а тоді
      Як схопить в обійми морозні!
      Не варт довірятися їй,
      Зима - це надовго й серйозно.

      11.01.2011



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. ***
      Я знаю, що біда таки навчає.
      Я вірю тому, хто усіх прощав.
      Бо хто літав, ціну падінню знає,
      Якщо, звичайно, м'яко він упав.

      І попри те, що втрачено багато
      На невеликім проміжку життя,
      Душа чекає вперто свого свята -
      Безкрайнього, як небо, почуття.

      2007



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. ***
      Гіркне в часу на вустах
      Поцілунок на прощання.
      Я не в юних вже літах,
      Не вертаюся під ранок.
      В долі щастя не прошу,
      Хай щаслива буде іншим.
      Вищим зверхність їх прощу,
      Бо своє вже знаю місце.
      Вчусь на власних помилках,
      На здобутках і провинах -
      Бути вільною, мов птах,
      І слабкою як людина.
      Бо повз прикрощі й жалі,
      Все ж надій міцніють стебла,
      Щоб припавши до землі,
      Ще раз глянути у небо.

      2007



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. ***
      Короткі дні зимові.
      І довгий-довгий сніг,
      Завмерлий на півслові,
      На усмішці доріг.

      Прикраси ялинкові
      Й по колу вічний біг,
      У пошуках любові,
      Крізь довгий-довгий сніг.

      2007



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Україні
      Чи ми народжені під знаком понеділка?
      Ніщо нас не чіпляє за живе.
      Була ж у тебе, Україно, Українка,
      Шевченко в думах до сих пір живе.

      Та хто ж ті думи вдумливо читає?
      Все робим помилки, що інших вчать.
      Історію хтось творить, хтось - складає,
      Мов казочку, її на новий лад.

      І ми "ковтаєм", навіть не скривившись...
      А що? Гіркіша правда від брехні.
      Не кращі ми за інших, і не гірші.
      Якщо по-щирості, то зовсім ніякі!

      Якась задовга видалась зупинка.
      І хто до кого ходить, по чиє?
      Була колись у тебе Українка,
      Ти ж, Україно, теж була? Чи є!?

      2010



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. ***
      Доволі сумнівів. Навіщо
      Вчорашнім днем вкривати плечі?
      Так, я зробила тобі смішно.
      Так, я забрала свої речі.

      І повитрушувала мрії.
      І килимки надій згорнула.
      Останній погляд: перевірю -
      Ні, я нічого не забула.

      Не сподівався, що окріпну
      Я, під твоїх амбіцій пресом.
      Хай чашу гіркоти ще вип'ю.
      Наразі - чашечку еспресо.

      12.12.2010




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. ***
      Знов падав сніг.
      Укотре в цім столітті
      метелик білий
      шибки цілував.
      Затримавши свій погляд
      в верховітті,
      на землю
      у знемозі осідав.

      Стелився долі м'яко,
      білий-білий, -
      недовга свіжість
      суджена йому.
      Аж поки крок чийсь
      перший і несмілий,
      не знати звідки,
      вирушить в зимУ.

      2007



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. ***
      Зима розвісила намиста
      На крони саду поріділі.
      А перший сніг - він самий чистий,
      А решта, так, - всього лиш білий.

      Наносить зИмна хтось до хати,
      А хтось комусь - візит вечірній.
      Чекати ліпше, ніш зітхати.
      У цього снігу - подих рівний.

      Лягає легко і неквапно...
      Кому, цікаво, постіль стелить?
      А я чекаю - може, завтра
      Зима зі мною захурделить.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. ***
      Я, напевно, дійшла до відчаю,
      Коли вірити можу в те,
      Що тобі не замінюю іншу я,
      Що для тебе я щось святе.

      Наші долі життям скалічені.
      Ця любов - протидія злу.
      Я, напевно, дійшла до відчаю.
      Я так довго до тебе йду...

      2007



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. ***
      Опадають листки.
      Дощ осінній нудний
      Мляво тягне нитки
      Запізнілих надій.
      Тонко рвуться вони,
      Слізьми впавши до ніг.
      Опадають листки...
      Скоро випаде сніг.

      2005



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. ***
      У полі пророста зернина.
      І вибухає цвітом сад.
      А я, мов Лотова дружина,
      Все озираюся назад.

      І кам'янію, кам'янію...
      Дарма в свій край ти вів мене.
      Я відпускаю руку мрії -
      Мене твій біль не здожене.

      Більш не спроможна народити
      Ані дитя, ані сонет.
      Мені із цим камінням жити.
      І вже ні кроку - уперед.

      2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. ***
      Частина душі - обручкою
      Закріплена там, де треба.
      Частину душі - відучую
      Шукати собі проблеми.

      Довірю лише щоденнику
      Таємне своє кохання.
      ...Якби я була в знаменнику,
      Простіше було б рівняння.

      Уже б примирилась з дійсністю,-
      Що той, хто мене любив,
      Був цілою особистістю.
      Навіщо йому дроби?!

      08.11.2010



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. ***
      Озветься спогад, прикрий, мов комар,
      І ще поп'є усмак моєї крові.
      І зрине найпримарніша з примар -
      Відлуння вже притихлої любові.

      Я відішлю по-пам'яті листа,
      Зворотньої не ставлячи адреси.
      А ти вже, виявляється, не там.
      Й ніякого до мене інтересу.

      Це тільки спогад, дзвінко, мов комар
      Мене тривожить, ніби щось віщує.
      А я боюсь - минулого кошмар
      В мені помре, або... перезимує.

      2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. ***
      А ти мене по-своєму любив.
      І я повірити в це здатна навіть.
      Був цар, який все золотом робив,
      А ти - все перетворюєш на камінь.

      Холодний камінь. Хоч і дорогий,
      Оправа заслуговує уваги.
      Прикраса для тендітної руки.
      А от в душі носить - нема наснаги.

      Щоб не кортіло чимось докорять,
      Все постирає ненадійна пам'ять.
      ...Був цар такий чи не було царя?
      А після тебе залишився камінь.

      2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    73. ***
      Задивились на мене
      Очі кольору неба
      І така височінь
      В них, достоту, була.

      Роздивилася згодом:
      Очі - кольору льоду.
      Хоч яка голубінь,
      А немає тепла.

      2004



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    74. ***
      Була ця спроба - надто квола -
      Підтримати стосунки теплі.
      Хіба важливий номер кола,
      Якщо ти в пеклі?

      Натягнуте якесь - побачення.
      Мовчу... А щось казати треба.
      Бо тільки небо має значення.
      І тільки небо.

      Та від солодкого обману,
      Мабуть, оговтаюсь не скоро.
      ...А твої очі знову манять
      В наступне коло.

      2009



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    75. ***
      Я дійсність прикрашала.
      А ти - мов з кручі, стрімко:
      "Мене колись кохала
      Ця некрасива жінка".

      Навіщо так жорстоко?
      Краса - скороминуща.
      А доля наші роки,
      Немов горіхи лущить.

      Не псуючи "картинки",
      Інакше б я сказала:
      "Ця некрасива жінка
      Красиво так кохала!"

      2010



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    76. ***
      Це мрії бігли за тобою.
      А я - стояла під дощем,
      Накрившись спогадів плащем,
      Немов весільною фатою.

      Це мрії звінчані з тобою.
      А я - і досі вільний птах,
      Долаю пішки битий шлях,
      Бо крила ти забрав з собою.

      2007



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. ***
      Минувся день - зів'яла велич світу.
      Нахабність дум я присмерку прощу,
      Бо як раніше дуже прагну жити,
      В перервах між краплинами дощу.

      Не перша в цьому світі й не остання
      Словами щирими Отченашу
      Як жінка - ще благаю про кохання,
      Як мати - за дітей своїх прошу.

      Скінченність світу зовсім не лякає,
      Допоки мрію, поки ще пишу.
      Хай тільки віра крила не складає
      В перервах між краплинами дощу.

      2007



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Роздивись мою душу
      Я мовчання порушу
      Криком серця - без слів.
      Роздивись мою душу
      Між скалічених днів.

      Поміж ночей розкутих,
      Де панує обман,
      Ти мій біль і засмуту
      У коханні сховай.

      Щоб жилося безпечно
      Біля дужих плечей...
      Та приходить лиш вечір,
      Де за втраченим щем.

      Побиватись не змушу,
      Щось у нас не збулось.
      Роздивись мою душу.
      Бо роздивиться хтось...

      2007



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. ***
      Проблемам-негараздам - посміхнуся.
      Всерйоз таки задумаюсь над вчинками.
      Бо в проміжку між Мамою й Бабусею
      Так хочеться іще побути Жінкою.

      Легенький макіяж і щира посмішка.
      І погляд в очі, наче в саме серце.
      ...Якось я не помітила за поспіхом,
      Як стрічний вітер в мою душу вдерся.

      І як його гостину перебути?
      Вже шкрябає зима вікно сніжинкою.
      І важко пригадати і забути
      Для кого я хотіла бути Жінкою?

      06.10.2010



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    80. ***
      Навпроти в дзеркалі - не я.
      Та жінка - сильна духом й владна.
      А я - за вітром течія,
      І передбачувана завжди.

      Звичайний ранок: кава-чай.
      Цілунок. Не гіркий - байдужий.
      Завуальована печаль -
      Всі так живуть. Я в тім же дусі.

      А в жінки в дзеркалі - вуста
      Мої, і очі, і прикраси.
      Я - іграшка чиясь пуста,
      Що опинилась поза часом.

      ...Пішов із мого ти життя.
      Зі свого чом не відпускаєш?
      Навпроти в дзеркалі не я -
      Ту жінку ти іще кохаєш.

      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --