•  ***

Не до кохання зараз - йде війна.
Молися й бийсь - такі "метаморфози".

•  ***

Осінній вітер
Промовить хрипко,

•  ***

За втаєне і недомовлене
Щось цінне летить шкереберть.

•  ***

Тривожних снів заплутаний клубок
І днів пекельних непомірні втрати.

•  ***

Усе в тебе є:
і синиця у жмені,

•  ***

В руїнах летовищ,
На воєн підмостках

•  ***

І є вже на що озирнутись.
Горнутись до кого – ще є.

•  ***

Ти мене усе-таки знайшов,
Ніжний, милий, добрий, нелукавий.

•  Це я...

Це я.
Не помилка

•  ***

Любов не потребує зайвих слів,
Її розмова - порухи душі.

•  ***

Біль минає не з роками.
Біль проходить разом з нами,

•  ***

Хай залишить дощ
Пару ніжних строф

•  Літнє

Червневий день покоси сушить.
У неба - сонячне чоло.

•  ***

Слова любові
падали в траву,-

•  ***

Я небо для тебе.
Чи то так здалося?

•  ***

Обминув. Чи таки не побачив?
Янгол очі крилом затулив,

•  ***

Срібні пальці дощу
обнімають за плечі

•  ***

Я боюсь, коли в нас не складеться
І ти гордо назавжди підеш,

•  Диптих

Знов душа тягарем придушена.
Так силкуюсь, а – не лечу.

•  ***

Сум в долоні падає, як сніг.
З вуст холодні звуки - недієві.

•  ***

Іноді мені так солодко.
Іноді за себе соромно.

•  ***

Ну от і все. Я далі йду сама.
Жорстокий сніг шмагає по обличчю.

•  ***

У закутку таємнім серця,
Де лиш для тебе – стільки місця,

•  ***

Привіт, маленька дівчинко зі снів.
Попереду життя звабливі мандри

•  ***

Липнути - справа невдячна у липня.
З липнем, укотре вже, я зав'язала.

•  ***

В графі надія - поставлю прочерк.
І там де віра - т.д., т.п.

•  ***

В тобі, я певна, музика жила:
Як говорив, співало моє серце.

•  ***

Стоїш в окопі
(не на колінах)

•  ***

Прийшла пора збирати камені,
Якось будинок укріпити.

•  ***

Про тебе нагадав дощ пообідній,
Легенький дощ із вкрапленням сльози.

•  ***

Весняна повінь на дворі.
У серці - сніжно.

•  ***

Ще вчора ганяли м'яча.
Сьогодні - бійці на кордоні.

•  Воїн небесної сотні

До неба здіймаються руки вогню
І кулі – неначе розлючені оси.

•  Тарасові Шевченку

Ожив у дереві Тарас
На велелюдній площі.

•  ***

Моє життя - це низка білих віршів.
Чіткий-бо ритм, а рим - катма.

•  ***

Знаходять вірші в капусті
Чи все ж їх приносять лелеки?

•  Міраж

Вигорає душа, як пустеля.
Для оази - не місце й не час.

•  До Дня незалежності

В пошані нині псевдогероїзм,
Подоба квола на життя й людину.

•  +++

Серпень літу тепло завдає.
Чути в небі птахів голосіння.

•  ***

Укотре я не маю рації.
Любов моя - в реанімації.

•  ***

В якімсь житті ти був моїм.
Я пам'ятаю.

•  ***

Я цілувала Юду,
і він мене не видав.

•  ***

А завтра знову буде серпень,-
немов стернею, серце сколе.

•  ****

Скількох людей намарне пам'ятаєм.
Скількох ховає пам'яті пісок.

•  +++

Кивни, і я знов дочекаюсь весни.
Якось перейду заметілі.

•  ***

Одного разу я помру...
І ти залишишся один.

•  +++

Не хочу накопичувати зла.
Мене такі відсотки не порадують.

•  ***

Дуже тонко, та ще не рветься.
Дужче смикну - й прости-прощай.

•  ***

І що в мені не так?
Все просто - я не та,

•  Кажу...

Беру тебе собі за чоловіка
і обіцяю шанувать довіку.

•  ***

Ми за життя до власних справ приперті,
вони для нас не скінчаться ніколи.

•  ***

Давай говорити про що-небудь інше.
Наприклад, погода яка.

•  ***

І ти, котрий за мною йшов,
у що ти вірив?

•  ***

Літо - перед очима.
І літа - за плечима.

•  ***

Бігли по небу коні,
білі мов сніг, прудкі.

•  ***

Підсолоджу брехню, щоб легше проковтнути.
І вже критична - кількість цукру в крові.

•  ***

В ліричного героя
давно життя своє.

•  ***

У сни мої ти більше не приходь,
Бо й там - нам наодинці не побути.

•  Шлях

Себе я не відношу до невдах.
Стирчить у черевику долі цвях,

•  ***

Пахнуть трави незаймані.
Травнем пахне земля.

•  ***

Ми вже посадили картоплю,
поволі докопуєм грядку.

•  ***

Я на цей день не озирнусь.
У нього очі, як за шорами.

•  ***

Я не зарікалась. Тепер - зі сумою.
Сумлінню - спокути "приперло".

•  ***

Ми віримо в правду
чи в те, що на правду подібне.

•  ***

Який недолугий вірш,
який недоладний день...

•  ***

А до весни -- усього тиждень,
І зійдуть проліски бажань.

•  Дітям дощу*

Неповно_та_цінна.
Цінніша, мабуть,

•  ***

Магічна сила криється у слові.
Лікуй, як можеш, та не квапся вбити.

•  ***

Гіркне в часу на вустах
поцілунок на прощання.

•  ***

Я приручила журавля.
Я так хотіла.

•  ***

У Вашій долі я стороння.
І почуттям ладу не дам.

•  ***

Забудь мене, як забувають дощ,
коли земля вкривається снігами.

•  ***

Зимі ворота листопад,
немов сестрі, відкрив.

•  ***

Поезію видно із перших рядків,
людину - із перших кроків.

•  ***

...І чим тепер заповнити
цю паузу? -

•  ***

Шевченка мово й Лесі Українки,
яких знущань ти тільки не зазанала!

•  У Клубі літньої людини

Легенький іній на волоссі,
А очі - мудрості глибини...

•  ***

Як важко почуттів не виявляти!
Жахливі в цім спектаклі декорації.

•  ***

- Ця жінка сильна! - кажуть їй услід. -
І долю випробовує так часто,

•  ***

А я до Тебе, Господи,
горнусь,

•  ***

Напевно споконвіку "оцінюють" поета
хто просто від нудьги, а хто - зі "співчуття".

•  ***

Останнє листя обриває вітер.
Раніше пестив, а тепер - сміється.

•  ***

Хай до зими лише два кроки -
осінній спокій на душі.

•  ***

Вартніш сотень спроб
один вдалий експромт.

•  ***

Мерзне стежка в стерні серед поля,
у край сонця водила колись.

•  ***

Так важко, як у серці порожнеча,
і нікуди піти, бо всюди - ніч

•  ***

Не відігріть душі
теплом багаття

•  ***

Небо сіре
і земля брудна.

•  ***

Застигла ніч густим сливовим джемом.
Закарбувалась вічність у зірках.

•  ***

Хто ж знав, що дострибаюся?
Високі цілі ставила.

•  ***

Спинився серпень зрання на стерні,
востаннє роззираючись довкола.

•  ***

Як легко перекреслювати те,
чому не надаємо зовсім значення.

•  ***

Щось я роблю не там, не так, не те...
Балакаю частіш сама з собою...

•  ***

Не маю з ким ділити радість,
либонь, тому і множу сум.

•  Відверто

Чому пишу невесело,
рядками не сміюсь?

•  ***

У вечір липневий чи в сутінках серпня,
у краплях дощу чи в ряхтінні небес

•  ***

Запахнеш медом і житами,
зрадливий літній вітерець.

•  ***

Любов, безсумнівно, -
коштовна прикраса.

•  ***

Це ні для кого не секрет,
що час - найкращий лікар...

•  ***

Удосталь я попрацювала.
І з урожаєм, бач, сиджу.

•  ***

Образи, обрАзи, образИ...
виникають у чіткім порядку.

•  ***

Не приносьте мені співчуттів.
Визнаю, що життя не склалось.

•  ***

Не все в житті стається, як могло б.
І добре, й зле в нім треба пережити.

•  ***

Не виділяюсь вродою,
але не в тому суть.

•  ***

Невдачі переслідують
чи зирить світ з погордою, -

•  ***

Я на себе беру,
скільки можу донЕсти.

•  ***

Молодіє сонце
у ранкових травах,

•  Разом

Літо-літечко збігло удалеч.
Парасолю цілує сльота.

•  ***

Обережна. Але - зриваюсь.
І не клею чашок розбитих.

•  ***

Панує літо над ланами
і засмагА зелений лист.

•  ***

У Прип'яті весни розіп'яті ждуть
лелек, вже чверть віку, додому...

•  ***

І Його розпинали, як всіх.
Хоча, ні - в Нього "важча" провина,

•  ***

Ми знов удвох. Про се й про те
Ведем розмову обережно.

•  ***

Глузують відверто
осінні дощі.

•  ***

Все шукаю оту середину.
Золоту. Чи хай буде срібна.

•  ***

Які були б без тебе мої вірші?
Їм бракувало б, мабуть, висоти.

•  ***

Не схожа на щасливу власницю,
покірна бранка у полоні муз.

•  ***

Минає все. Мене ти проминеш,
так, ніби ми з тобою не знайомі.

•  ***

Я стільки часу на одній зупинці...
І не рушаю, і не йду додому.

•  ***

Читаю віршІ досконаліші
(Як вправно хтось точить перо!)

•  ***

Ну, ось. І ми прощаємось
у тихих вулиць мороці.

•  ***

Життя-листоношу
стрічаєм, вітаєм.

•  ***

Ти мене усе-таки знайшов,
ніжний, милий, добрий, нелукавий.

•  ***

Торованою стежкою
з тобою б досі йшла,

•  Лесі Українці

Народжена у люті сніговії,
не пестувана доленьки рукою

•  ***

А світ - це я.
Маленьке я плюс ти.

•  ***

...А по дощі -
зелених трав розмай.

•  Диптих

Ця жінка, що над гробом, - твоя мати.
Прости її, ріднесенька, прости.

•  Вибір

Так хочеться бути першим
(бо "перших" життя не б'є),

•  ***

Хай до зими лише два кроки -
осінній спокій на душі.

•  ***

Земля одягла вишиванку,
намисто із горобинИ.

•  ***

Від часу і не жовкнуть, і не в'януть
написані любов'ю сторінки.

•  ***

І сніг іде. І ти - пішов.
Не озирайся - ще дивлюся.

•  ***

І нічого вже втрачати,
лиш тінь самотності сіру.

•  ***

Пахло суницею
так незабутньо.

•  ***

Життя - не завжди бездоріжжя.
Десь помиливсь,

•  ***

Весна як світанок,
а літо - полУдень.

•  ***

Ти в двері мої не входиш,
і я "випадаю" з теми:

•  ***

Багато зараз, як в часи Христові,
месій-пророків з префіксами "лже".

•  ***

Той, хто з тобою поруч -
не завжди половинка.

•  ***

Якась м'якотіла зима.
То плаче, то сльози втирає.

•  ***

Я знаю, що біда таки навчає.
Я вірю тому, хто усіх прощав.

•  ***

Гіркне в часу на вустах
Поцілунок на прощання.

•  ***

Короткі дні зимові.
І довгий-довгий сніг,

•  Україні

Чи ми народжені під знаком понеділка?
Ніщо нас не чіпляє за живе.

•  ***

Доволі сумнівів. Навіщо
Вчорашнім днем вкривати плечі?

•  ***

Знов падав сніг.
Укотре в цім столітті

•  ***

Зима розвісила намиста
На крони саду поріділі.

•  ***

Я, напевно, дійшла до відчаю,
Коли вірити можу в те,

•  ***

Опадають листки.
Дощ осінній нудний

•  ***

У полі пророста зернина.
І вибухає цвітом сад.

•  ***

Частина душі - обручкою
Закріплена там, де треба.

•  ***

Озветься спогад, прикрий, мов комар,
І ще поп'є усмак моєї крові.

•  ***

А ти мене по-своєму любив.
І я повірити в це здатна навіть.

•  ***

Задивились на мене
Очі кольору неба

•  ***

Була ця спроба - надто квола -
Підтримати стосунки теплі.

•  ***

Я дійсність прикрашала.
А ти - мов з кручі, стрімко:

•  ***

Це мрії бігли за тобою.
А я - стояла під дощем,

•  ***

Минувся день - зів'яла велич світу.
Нахабність дум я присмерку прощу,

•  Роздивись мою душу

Я мовчання порушу
Криком серця - без слів.

•  ***

Проблемам-негараздам - посміхнуся.
Всерйоз таки задумаюсь над вчинками.

•  ***

Навпроти в дзеркалі - не я.
Та жінка - сильна духом й владна.