Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Андрій Кабаровський (1987)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  Уламки думок
    Розплющу очі й ловлю сни,
    мов тих метеликів руками.
  • •  Та просто вірш
    Я стомлений думами, по вінця заповнений.
    Вже й розум перечить, у сон вимикає.
  • •  Звернення
    Дозволь мені взяти тебе на руки,
    І вирвати, винести з болю й печалі.
  • •  не спиться.
    Я знов не сплю та й ніч не чорна - сіра
    Чи то сіріє у моїх очах без тями
  • •  експеремент
    Як жаль, як жаль, порвали вуаль,
    втоптали у бруд, все ж "Гуд"
  • •  Віддай карточку, довбаний банкомат)
    Я зустрічаю колишніх... хороших людей,
    А провожджаю банкомати готівкові,
  • •  )))
    Жарке, пахнюче літо, десять літ тому,
    І досі мерехтись, серд буденних буднів,
  • •  Оце накрав
    Зійшло сонце, на усмішці - гіпс
    Поласкавши без емоційно,
  • •  ano domini
    Я омиваюсь вашими обличчями,
    у центрі міста де з бруківки сад,
  • •  чомусь живі серця болять парами...
    Ти робиш вигляд - "Все іде по плану",
    й покірно одягаючись мовчиш.
  • •  Ще щось несказане...
    Так Гірко злітали із мої руки
    Римовані болі й безсонні думки.
  • •  самонакрут на фото
    щось неповторне і прекрасне, ловлю у погляді...
    можливо сум, можливо щастя, всі мрії й спогади....
  • •  психопатия умеренно выраженной формы
    Я так стомився, що іду один,
    і день за днем - святе прозріння,
  • •  Я не забуваю цю людину...
    Вже й слів нема, одне сліпе зневір'я
    Вчепилось і кричить- НЕ ВІДПУЩУ
  • •  матері
    Зі мною народилася любов,
    що не питала чи я знаю слово.
  • •  з мобільного.....
    Відняло мову- лиш рядки і рими,
    невпевнено шепочуть - це ще ти...
  • •  Anno Domini
    Життя іде, лишаючи ремарки,
    лишаючи свободу в каятті,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки