Автори /
Марія Гончаренко (1943)
Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу
•
... зосереджуюсь
•
зітхання
•
“Відображення”
•
відчужені від мене
•
світло із темряви
•
день прийшов
•
згадати своє ім’я
•
завіса
•
папороть квітне
•
”Благословіння” *
•
“Молитва” *
•
срібною лукою
•
неосягнутий
•
ПАНТОКРАТОР. Мозаїчна композиція у куполі Софійського собору в Києві. ХІІ ст.
•
* * *
•
високі хвилі
•
безшумні хвилі
•
Пісок
•
Благання
•
Тінь Пікассо у Харкові
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Сиджу за столом
це моя земля у Всесвіті
це моя земля у Всесвіті
тоскне зітхання
котить хвилями по мені
котить хвилями по мені
Птахи - це риби неба
Риби – птахи моря
Риби – птахи моря
я вдивляюся в свої очі
вони відчужені від мене
вони відчужені від мене
“Світло в її руках”*
таке тихе і крихке
таке тихе і крихке
посміхаюся - день прийшов
і розгорнув у мені
і розгорнув у мені
Інколи
прокидаючись
прокидаючись
життя як безкінечна низка життів Смерті
і треба ще глибшого зору
і треба ще глибшого зору
довгої безсонної ночі
тіло втрачає вагомість
тіло втрачає вагомість
щодня благословляється на світ
це дар усім
це дар усім
ще здалеку
від горизонту
від горизонту
Серед дня
у перебігу
у перебігу
відходимо ми
з нами світи
з нами світи
Вседержителю
Ти трохи розгублений
Ти трохи розгублений
кожне лице
лице Бога
лице Бога
так часто руки твої
ловлять
ловлять
Рікою Часу
спливають наші дні
спливають наші дні
усе минає
все стає піском...
все стає піском...
(За картиною в кераміці “Благання” Галини Севрук)
на п’ятнадцятому поверсі готелю “Харків”
сиджу за столом заваленим паперами
сиджу за столом заваленим паперами