цей світ, що нам дає без краю,– чого від нас цей світ чекає?..

цей світ, освячений не людською любов’ю; напоєний, нагноєний потом і кров’ю…

цей світ, такий безкраїй із усіх боків; такий високий, що вміщає всенький Задум!..

цей світ, де погань лізе всюди,– бо дуже спішить з-поміж нас вийти у люди…

цей світ, де вже мурашником земля,– а в небі стільки місця!..

цей світ, доросліший од нас на кілька днів, натхнень і мрій самого Бога…

цей світ, рідня по Батьку,– нам старший, розумніший брат…

цей світ,– що ж це таке?!.

чи через нього і себе спізнаєм?