Давай сьогодні поговоримо про мрії,
Давай сьогодні поговоримо про світ.
Давай, забувши всіх дамо життя надії,
Залишимо свій відблиск у намисті літ.

І в котрий раз, таки забувши застороги,
Забувши біль, забувши справи навмання.
Давай буденності перейдем всі пороги,
Веселку намалюєм з віри та життя.

Давай сьогодні поговоримо про щастя
І хай повік горить його вогонь в крові.
Нехай тепер нам із сторицею воздасться,
Все дороге, що ми шукаємо в житті.

На очах твоїх сум і одвічна журба кроїть мрії,
Ти забула про всіх, ти не віриш, що казка вже тут.
Твоє серце пусте, не лишилось і краплі надії,
Що ще вдасться з душі змити болі і витерти бруд.

Віджени із думок всі слова, що ти чула і знала,
Залиши їх усі на розпутті гірких сліз й вагань.
І повір лише в те, що ці біди всього лише хмара
Котра завтра піде перед страхом рожевих світань.

1.11.2010