Чому всі люди схильні до брехні
Якесь геройство склеїти додати
Та ніж брехати краще були би німі
Щоб неправдиве слово в очі всім казати

Можливо краще розповідь звучить
та у коханні треба відчувати
Та лиш у правді істина лежить
Не можна друже гріх брехати

Ти моя радість,мій біль, моє кохання
Моє ти сонце,моя причина до натхнення

Ти вітер чистий,ковток джерельної води
тебе життя чекав, з тобою зміг кохання віднайти

Замало слів,щоб передати всю твою красу
Твоя увага,любов твоя,вселили в мене знов весну

Очі красиві,сододкі губи, щирий сміх
Таку як ти найшовши.втратити - це гріх

Він не вважав себе героєм
Але це так і ми це знаєм
Боровся за щастя і єдність народу
За незалежність і за свободу
Моральна незламність й знання ворогів
Нещадна росправа до більшовиків
Завзяття й незламність ним керувало
Москальські кати цього не бажали
По сходах ішов до дому вертався
І постріл глухий в підїзді роздався
Та й все тишина немає Степана
Живим не побаче його Україна
Та в серці моєму він житиме вічно героєм
За планом його вкраїну збудуєм
Непохитність,єдність.активність і витривалість
Забудем поняття до ворога *ЖАЛІСТЬ*

За що не любиш сонце ти
чому не любиш теплих днів
не бачиш перед собою вже мети
та не находиш добрих слів

Не муч себе вона не варта
Ти їй байдужий друже
Буває так.не впала карта
Я розумію серце тужить

та все пройде загоїш рани
Полюбиш знову світло ти
Погода гарна у душі настане
зумієш щастя віднайти

повір,усе що робиться на краще
ти будь готовий все прийнять
бо спотикатимешся часто
не бійся часу вчись чекать

якби ти знала як радію
коли я бачу твої очі
що це зі мною я не розумію
чому зриваюсь серед ночі

я хочу бачить тебе поруч
і чути хочу що хвилини
не знатиму з тобою горя
та й сміх у тебе як в дитини

що не тривожить а втішає
що свято творить а не горе
від цього аж душа співає
і серце розслоняє штори

я готовий все тепло віддати
щоб не замерзла ти у люту пору
та перед тим як мені *НІ* сказати
то дай хоч зникну з поля зору

З просоння усмішка в думках
І добрі бажання в очах
Таким кожен день має бути
Щоб радість в душі і сум став забутим

Радій,що живеш і ходиш по світу
Радій,що їсиш і маєш що вдіти
Будь радий тому,що спідкала невдача
Бо згодом за нею крокує ще вдача

Проблеми життєві не став перед всім
Радій,що родичі є і ще маєш дім
Що хтось обійме й послухати може
Усмішка завжди тобі допоможе

Світ радості й позитиву
Створи собі його і сум не матиме вже впливу))

Падають секунди життя
Щоб радіти,обрала ниття
Для чого сумуєш скажи ? !!
Лови ті секунди й біжи

Біжи по хвилинах, радій!!)
Літай по годинах і мрій....
Забудь ти про сіре,сумне..
Забудь....за мить промине

Не кажи,що важко,знаю
Не обирай режим *ВТІКАЮ*
Борись з тим сумом,бо час іде вперед
Життя не варте смутку,розстав *намет*

*Намет* життя і надії
Такий , що прикрасить події..)

Хочу геть довкола неба
хочу геть десь за зірки
ще б хотів я лиш до тебе
щоб прогнала ці думки

важко зараз мені мила
важко вже мені давно
я не зміг здолати горя
поглинає лиш воно

вже не бачу світла сонця
і не чутно вітру спів
я сиджу в кутку в кімнаті
Поруч мене сидить гнів

ще і жаль десь притаївся
він руйнує сильний дух
ох як хочу щоб зробився
з лиха цього білий пух

розлетівся по просторах
десь у даль,у висоту
щоб не чутно було в горах
і залишив пустоту

пустоту я ту заповню
гарним настроєм і співом
і усмішку знов поверну
попрощаюсь я із гнівом

Ти пам`ятаєш, літній цей день?
На землі під теплим дощем...
Радощів зібрали пару тисяч жмень
А ще за зеленим кущем....

Співали ластівки пісні
Незнаю , чи згадаєш ти це все
Незнаю , чи була,а може тільки у вісні
Закрию очі... знов туди несе

Нехочу прокидатись, гарно там
Та все ж вертаюсь в сірість днів
Цей сон нікому не віддам
Й дощу тепленького я спів

Ніяк не передам словами
Ходив літав у цьому світі
Відчув його своїми я ногами
Не відчував прекраснішої миті

А головне була зі мною
І усміхалась й обнімала
Літали ми аж над горою
Про те що любиш ще казала

Та це лиш сон і тільки мрія
Що хтось колись прийде
За руки візьме та зігріє
Що радість в смутку віднайде

Говорять,що веселка не може сірою бути
Що сонце вмирає,а тепло його стає забутим
Рідні губи можуть бути чужими й холодними
та в пам`яті серця .обійми лишились ще теплими

Говорять,що життя густий туман
в голові від цього усього п`янкий дурман
втомлений диван кричить від самотності
не звжай не потрібно.а ще більше жалості

Говорять,що дипресія, ну значить точно так..
Залишаюсь сам на сам як дикий птах
чому ламати нерви ?? розбий мости
ти ж бачеш я вже не я, а ти давно не ти

Можливо я не той що треба
Можливо я не ідеал
Не зірву зірку тобі з неба
Й не виглядаю як амбал

Зате я вмію відчувати
Та й зради смак не куштував
не маю звички зловживати
І світ довкола не псував

Лиш хочу бути завжди поряд
коли ти плачеш чи радієш
втоплю я смуток твій в дні моря
Хіба не цим ти завжди мрієш