Автори /
Олексій Саєнко (1988)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Набридло це зажоване «Люблю»
•
Якщо я буду чорною імлою...
•
Блакить і синь
•
Моє поле
•
Темні вулиці з чорними душами
•
***
•
Поэту
•
Ти янгол
•
Сны, которые живут за нас
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Набридло це зажоване «Люблю»,
Не хочеться співучого «Кохаю»…
Не хочеться співучого «Кохаю»…
Нестямно дихати тобою…
Гарячі думи, навіть сни…
Гарячі думи, навіть сни…
Гомін чайок серед білих скель,
Холодний погляд дикого прибою –
Холодний погляд дикого прибою –
Моє поле
Темні вулиці мрякою сховані,
Не пробити її ліхтарям.
Не пробити її ліхтарям.
Як забажаєш, стану на коліна,
Й проситиму по-лицарськи руки,
Й проситиму по-лицарськи руки,
Поэт не может не гореть!
Эмоции насыщенны ураном:
Эмоции насыщенны ураном:
Не скажу, що вірую свято
у Всесильного Бога-отця,
у Всесильного Бога-отця,
Жизнь бежит своей дорогой,
Меня не спрашивая: «Как?», «Куда?»...
Меня не спрашивая: «Как?», «Куда?»...