Ненависть гартує душу.
Кохання полонить тіло…
Вбиває одвічне «мушу!»,
Акторів, що так хотіли,
Навчитися зняти маски,
Та маски – навічна кара,
Розмішані темні краски,
На серці гримуча хмара.
Не ладна тепер змінити,
Бо й досі горять мости…
Лишається просто жити.
У світі під назвою «Ти».
Ненависть гартує душу.
Кохання полонить тіло…
Пробач, моя рідна,мушу!
Піти,хоч,повір,не хтіла.

20.10.2010
23:42:00
Львів.

Голодні
Ви знали голодні ранки,
І пристрасні знали ночі.
Ви кляли чужі світанки,
Ховали розгублено очі.

Солоні стікали сльози,
Та музика десь по венах.
Посипались мертві рози,
Коханці - то десь у генах.

Ви знали гріховні груші,
Бо яблука вже зогнили…
Забили на слово «мушу»
Коханці, що так любили.

І знову ж були світанки,
Прокльони і знов любові.
Нестерпно болючі ранки,
Із запахом вашої крові…


18.10.2010
2:06:00

Львів