Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ольга Фоменко (1955)
Повторюється все це знов і знов:
Приходить осінь і вмирає тихо літо.
І поспіхом останні відцвітають квіти,
І наші дні - це незабутий сон.


Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Нема