Ніч на дворі,
Сузір'я на небі,
І тихий в цім морі
Кораблик в далебі.
Кораблик незвичний,
Він круглий як сонце.
В ночі його звичка -
Заглянуть в віконце.
А ти собі спиш ,
Та і гадки нема.
Влюбилась в кораблик
Чарівна зима..
***
І зараз тихесенько дуже вони,
Про щось за вікном розмовляють.
А я підкрадуся і чутно мені,
Як снігом вони по землі розсипають...

І знов прокидаюсь уранці... зима...
Погляну на небо, а сонця нема...
Куди воно ділось, куди вже побігло?
Залишило всіх, і від холоду зникло.

О сонечко, любе, скоріше вертайся!
Проміння пусти і для всіх усміхайся!
У сірого неба, зітри його сльози,
Які сніжинками летять на морозі...
2010

Небо похмуре,
Гілля ледь шевелиться.
Вітер гуляє,
В саду листям стелиться.
А листя багряне тріщить,
Тихенько з дерев опада...
Лежить одне на одному,
Як спить...
А вітер гуляє між листя,
Між листя шумить...

2010

Згорнулася киця в клубочок тай спить,
Їй сниться мабуть тепле літо.
В якому вона по травичці біжить,
Минаючи повз себе квіти.
Їй сниться мабуть тепле сонечко там,
Де бджоли кружляють садками.
Де коники скачуть в зеленій траві.
Біжить вона тими гаями.
Біжить і не може вона зупинитись,
Тай думає "сонце дістану"...
А я подивлюся, аж сміх пробирає.
Упала бідненька з дивану!

2010

Сонце крізь вікна проміння пустило,
На синьому небі хмаринки нема.
"Ти думаєш літо приходить повільно?
Ні, не вгадав - це та сама зима."

Просто надворі погода змінилась,
Синиця на гілку злетіла, щоб там,
Сказати як сонце на небі сміється.
Даючи тепло всім зимовим пташкам!

І дуже охоче сьогодні усім,
Малим дітлахам на санчатах кататись.
Спочатку на гірку виходити їм,
А потім донизу як-швидше спускатись!

А снігу багато і повно усюди,
Не тільки "бабусю" ти можеш зліпить.
А й дім, і фортецю, і що тільки зможеш,
В своїй голові ти собі уявить.

Та скільки не хочеться бути на дворі,
Всерівно прийде час коли,
І сонця вже майже буде не видно.
Почне вечоріти, темніть на дворі!

Щасливо тоді ти додому помчися,
І вчувши як голосно десь вдалині...
Гукає тебе вже до хати матуся:
" А як це приємно згадати й мені!"

2009

Щено було сонце видно,
А ось дивлюся за вікно
Нема його , так тихо зникло
Мабуть від холоду втікло.
А на дворі мороз сильніше
Між гілок вітерець свистить
А де старе обсохше листя,
То він під ним стиха шумить.
Його підняти може вгору
На дерево в гілля забрати
І з знов листок старий донизу
Як в осінь буде опадати!


16 грудня 2010

Під вітер косий сніг на землю летить.
Із неба високого падає вниз.
Він кожну сніжинку заставить кружить,
В святковому вальсі створивши каприз.
Сніжинки танцюють…
Сніжинки літають…
І ніжно у серці моєму вони,
Цей ранок грудневий, чарівний звіщають.
Сьогодні цей ранок, як в гарному сні….
Заглянеш у вікна - то казка здається,
Надворі розкинула царство своє,
Вдивлюся в літання сніжинок – вдається,
І мене ця казка в дитинство несе….

16 грудня 2010р.