Хто вміє мріяти,
Той вміє жити.
Без мрії люди пропадуть.
І хто дітей тих буде вчити,
Що вслід за нашими прийдуть?
Хто їм розкаже про прекрасне,
У білі хмари піднесе...
З землі, де потихеньку гасне,
Те справжнє все,
Те все прекрасне...
Ми всі звикати починаєм,
І кажучи: "Наука не стоїть!".
Самі собі смертельний договір складаєм.
"По нових технологіях!"-
як звикли говорить.
Нас приведе усіх наук прогрес,
У стан військовий, у глобальний стрес.
І бомбу цю повільної, ми, дії
Уже не взмозі зупинить.
Настане час, коли зів'януть наші мрії,
І чудо лиш спасе в цю мить!
2010