втратити б пам’ять хотіла

Я втратити пам’ять б хотіла
І вночі попрощатись з тобою,
Забути з ким я летіла,
Щоб знову стати собою.

Бо ж боляче все пам’ятати
І щастя, і біль, і кохання.
Не хочу я все руйнувати
Зберігати ж немає бажання

Хотіла б із пам’яті стерти
Кожну спільну хвилину з тобою,
Забути усе, щоб не вмерти
Захиститись від тебе горою.

Я втратити б пам’ять хотіла:
Все в руки Божі віддати,
Забути сама б не зуміла
Та важче було б пам’ятати.

ВИБІР

Якби усе було так просто
І вибору не мали б ми,
То може б щастя стало вдосталь
І може були б ми людьми.

І може б ми не помилялись
Шляхами правильними йшли б.
І жити може б не боялись
Якби без вибору були.

І може ми б якби не знали,
Що все могло бути не так
Себе за вибір не картали б
І знали може б жити як.

Бо вибір-це лиш сумнів у серці
І завжди думаєш:якби…
Ти не живеш, то лиш здається,
Бо всі ми з вибором раби.

І тихо…тихо проклинаєш,
Що знов обрав не те, не так.
І не живеш, а просто граєш,
Міняєш долю,як мідяк.

Якби ж…на Бога все лишити
І вирватись з цього ярма,
Бо вибір легко так зробити
Лише, коли його нема.

За що в темряві триматись,
якщо скрізь слизькі дороги..
Перехожі йдуть ховатись...
а за них сховались боги..

Для кого ж терпіти муки?
Через болі знов сміятись?
Не подасть ніхто же руку..
в почуття не вміють гратись...

В пустоті де сил шукати?
як в невірі вірно жити?
В самоті кого кохати?
як з ненавистю любити?

Без надій кого чекати?
а в тиші кричати варто?
Всім ж навколо наплювати...
совість знов програли в карти..

Для кого всім світом бути?
для якого ще Іуди?
не прийде у час він скрути..
бо такі ми є...ми-люди..

ми байдужими не стали,
та серця вже не зігріти...
в почуття ще не награлись..
ми -бездушні ...просто діти...


2009

Багато хочеться сказати
Не вистачає просто слів..
Думкам властиво помирати
Чи породжати новий гнів...

Сказала би,та вже не можна,
Бо знищили мої слова,
А думка вільна так тривожно
Ще ледве шепче,що жива..

Розповіла я би багато:
В словах іще горять огні,
Та зіпсую величне свято
Усепрощаючій Брехні..

Ні, не боюсь я говорити,
Але для всіх уже німа...
А слово може ще убити,
Та сенсу в цьому вже нема...

І хай говорять,кому можна..
Я на секунду замовчу...
Бо згине ваше слово кожне...
А я у вічність закричу...


2009