Автори /
Володимир Парфьонов (1994)
|
Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
палата № 10
•
і може все-таки
•
На відміну від інших
•
***
•
Ерідан
•
Буду
а знаєте як дельфіни кохаються?
можливо чули їх стомлені крики?
можливо чули їх стомлені крики?
колись ти мені говорила
що зірка у небі
що зірка у небі
я кричав
виривався із тіла
виривався із тіла
розкинуті фарби купідонами
небо – блакитить, сонце – палає
небо – блакитить, сонце – палає
давай будемо
один в одного
один в одного
насправді жінка - то бандура
її душа - тоненькі струни
її душа - тоненькі струни
нам цілого світу з тобою замало
щоби бути удвох на землі
щоби бути удвох на землі
повіками на твоїх очах
щоби
щоби
Інша поезія