От рождения
ей дарованы длинные ноги
И кто виноват
что ими
Ее наградил Господь?

На льду,
Она рисовала
Затейливые восточные знаки
а когда шла по улице
Рифмовала стихи для мужчин.

Сльозами стекли візерунки по вікнах
Скла ґрати прозорі та трішки розмиті
На вулиці гомін, струмки наче діти
Птахи гріють лапки на висохлих стріхах

На дворі, як прапор хлюпочеться небо
Дівчата чекають коханих і мріють
Вітаю! Дарую, візьми білі квіти
Хмаринкою в серці сполоханий лебідь

Стріпнеться душа солов’їним причастям
Ковзне поцілунок даруючи долю
Хай стелиться світ рушником Вам дівчата
Де працею виткано мамине поле

2011.03.08