у моєму житті ще не було чоловіків,
від думки про яких трусики стають мокрими,
але останнім часом я так багато думаю про тебе,
що доводиться носити в сумочці запасні,
а ввечері вертатися додому без нижньої білизни.

пуста дорога...пуста маршрутка...
малолітня проститутка тікає від світу.
не стерши вчорашнього гриму,ховається
у напів-нафарбованих віях...всім пофіг
хто вона: повія, чи просто - шукає любов...
лікарня...надійне джерело доходу
цього водія. хворіють люди завжди,
і біль у кожного своя(чи свій?)
повна маршрутка, а проститутка
(чи хто вона там)... їй одиноко,
бо всім пофіг на неї, всім пофіг,
що в неї з вій обсипалася туш,
що брови нафарбовані нерівно,
що люди навіть не плюють у душу.
душі нема. вона - пуста маршрутка,
заповнена хворобами і болем.

2.11.2011

Та ні: мабуть НІЩО людська свобода.
Ми й так і сяк - невільні тупаки...
Залежні ділом. Боремося словом…
Із світом для загального фурору.
Доводимо непевність власних фраз,
Червоним викликом гартуємо життя.
Лиш дзеркало сприймаєм позитивно.
Усмішку в ньому по-фальшиому наївну.

2011р.