•  ***

Проза життя розпатлана.
Під вітром – парад вінків

•  ***

Цілував апельсинові груди,
Що тремтіли від зваби самі.

•  ***

Руки потискує вечір,
Падають зорі у глечик,

•  ***

Розфарбовує вітер колосся,
Мружать очі на хутір лани,

•  ***

Усміх сонця на канві листочків,
Подих літа висріблив стежки.

•  ***

В таємних схованках чужих сердець -
Гонитва вічних мрій і вітру.

•  ***

Бойовому афганському побратиму Василеві Слапчуку

•  ***

Автомати співають хором,
Ввижаються лики святих.

•  ***

Молиться річка над верболозами
В узголов’ї старого млина.

•  ***

Барву неба розвидень розплів
Ув озерцях-очах, серцеквіті,

•  ***

На вістрі пам’яті - лиш одчайдушний крик
І пасма гір у павутині світу.

•  ***

Умився вітром падолист,
Посріблив снігом скроні.

•  ***

Входить війна в екстаз,
Свинцем поливає люто.

•  ***

А на війні як на війні -
Думки згасають осяйні,

•  ***

Кричать золотоокі мінарети
Руїнами священної стіни.