Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олеся Веклич (1994)
Я ЛИШЕ ПІДЛІТОК ІЗ ДИВНИМИ ІДЕЯМИ.
І З ЛЮДЬМИ Я ГОВОРЮ НЕМОВ ІЗ ФЕЯМИ.
МИНАЄ ЧАС, БІЖАТЬ ХВИЛИНИ,
СЕКУНДИ, МИТІ І ГОДИНИ.
ЗАРАЗ Я ЖИВУ, РАДІЮ,
ЩО Я ХОЧУ, ТЕ Я Й ДІЮ.

Інфо
* Народний рейтинг 3.619 / 5.25
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Переглядів сторінки автора: 12210
Дата реєстрації: 2011-01-19 21:13:07
Звідки: Київ
У кого навчаюсь: у всіх.....
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2011.02.23 20:19
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
студентка...

Найновіший твір
Ганьба
Мене неволять…
Мене кайданами скували…
Мене ганьблять…
Мені вже й очі зав’язали…
Травмують й брудом обливають…
Принижують і зневажають…
Та хто ж принижує? Та я ж. Себе!
Собі на голову грязюку лию!
Лиш дивлячись в дзеркало окуляри рожеві вдягаю.
Погляд відводжу – й відразу скидаю.
І зовсім не бачу, як з-під німбу роги виглядають.
На тлі білесеньких крильчаток – хвостище довгий, волохатий.
Світ – то дзеркало велике.
У кожному я бачу лиш себе.
Звичайно – хтось в моїх проблемах винен,
Хтось за мене відповідати повинен…

Та хто? Все я ж…
16.11.2010