Брак слів легко заповнюється
безглуздим знаком мовчанки.
Розхристаність душі можна приховати вдало
підібраною маскою,
навіть колір сумних очей
забарвлюється в жовту меланхолію
при допомозі одних тільки думок.
А там, де вчора росли маки, сьогодні якась стара палить свічку, пустка і фото…
скрип підсвідомості і потоки дверей
Лаура вийшла заміж по любові, але її чоловік, людина
з розладженою нервовою системою…
телевізор в напівтемній психіці історіями вкрадених життів
розривається…
ХТО ТАМ???