Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Сергій Висєканцев (1953)
РЕКИ МОГУТ МЕЛЕТЬ И ОБ ЭТОМ ЖУРЧАТЬ.
ЛЮДИ МОГУТ НЕМЕТЬ И ОБ ЭТОМ КРИЧАТЬ.
ЛЮДИ МОГУТ МЕЛЬЧАТЬ И ОБ ЭТОМ МОЛЧАТЬ

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Редакція Майстерень, [ 2011-02-08 14:38:46 ],
на сторінці поезії     "25 ДЕКАБРЯ"   Висєканцев Сергій

Всяке буває, Юль, Гаррі.
Особисто мені не цікаво шукати істину в таких диспутах, цікаво хоч інколи обігрувати свою підсвідомість, і використовувати її (і не тільки свою) у вирішенні тих питань, які лише намагаюся усвідомити...
І тут, особисто мені здається все важливим - не лише роль, яку тут намагаєшся зіграти, супроти підсвідомості, але і стилістика, і провокація, та багато чого вже відкрила колективна свідомість, і чим можна скористатися для відточення творчого начала. :)
Коментатор Юлія Шешуряк, [ 2011-02-08 14:42:58 ],
на сторінці поезії     "25 ДЕКАБРЯ"   Висєканцев Сергій

Та це все Інтернет... Справжні ми лише тоді, коли дивимся в очі одне одному.
Коментатор Гренуіль де Маре, [ 2011-02-08 15:15:02 ],
на сторінці поезії     "25 ДЕКАБРЯ"   Висєканцев Сергій

Гаррі, вам не вгодиш. Автор не полінувався встати о п'ятій ранку, щоб порадувати усіх своїм твором, а ви... Краще б пошукали щось нове й корисне для себе у цьому вірші. Я, наприклад, знайшла: "Что просишь... любви... и не просишь тепла для души". Я ж, наївна, чогось думала, що саме любов душу й зігріває. А от ЛГ... ну, геть нетямущий трапився.
Ще дуже зацікавила "постыдная одежда". Оскільки розгорнутого визначення тут нема, то боюся, що тепер доведеться жити у вічному страхові: а ну ж як і мій одяг раптом... того? Шо люди подумають?!
Зате тішить уточнення "на этой равнине безбрежной – на белой земле", а то б навряд чи додумалася, де це ЛГ стоїть - мо', серед зірок...
Ще хотілося б дізнатися детальніше про механіку "стяжания" слави прямо посеред дороги ("И славу стяжать по заснеженным санным дорогам") - це має бути якийсь суперсекрет, мабуть (діячам шоу-бізнесу продати б його - озолотитись можна!) Правда, з санними дорогами нині напряг...
А взагалі-то шкода ЛГ: "Ты вышел на свет, но опять пребываешь во мгле" - ну просто не щастить бідоласі. Така його доля. Чи - автор. Що в даному випадку одне й те ж.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2011-02-08 15:28:23 ],
на сторінці поезії     "25 ДЕКАБРЯ"   Висєканцев Сергій

Безумовно, реальність потім випробовує - очі в очі, носик до носика... :)
Головне, аби той світлячок не гас, усередині, з роками, а навпаки - ставало усередині все світліше - схоже, саме в цьому полягає і зрілість?

Добре, йду відкривати "Чоловічий клуб", там вже є декілька колегіантів... :)(:
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2011-02-08 15:28:24 ],
на сторінці поезії     "25 ДЕКАБРЯ"   Висєканцев Сергій

Ех :(
А мені от, знаєш, дуже сподобався рядок
"Глухих ублажать красотою изящного слова."
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2011-02-08 15:33:01 ],
на сторінці поезії     "25 ДЕКАБРЯ"   Висєканцев Сергій

О Гре'де'Ма, так воно здається інколи. що красуню можуть зупинити лише поцілунки...
Та не на довго - вони завжди небезпечні, а ми ж, чоловіки, лише вряди-годи? Та й то, так легко прогнозовані, так ось легко тлумачені, та, наперед, пробачені? Отже, цілувати і тільки цілувати!
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2011-02-08 15:33:42 ],
на сторінці поезії     "25 ДЕКАБРЯ"   Висєканцев Сергій

Вибач, Грені. Невже ти дійсно не розумієш цих образів? Або що насправді тобі тут не сподобалось? У мене весь час таке враження, що і ти, і Гаррі маєте щось інше на увазі :)
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-02-08 15:37:35 ],
на сторінці поезії     "25 ДЕКАБРЯ"   Висєканцев Сергій

Залишаючи приємну компанію, я про всяк випадок перечитав твір знову, концентруючи увагу на своїх відчуттях, або, точніше кажучи, звіряючи їх з текстом і вносячи в них елементи поновлення з урахуванням інформації, отриманої мною у результаті довготривалої бесіди.
Але я вже зупинився. А потім, задкуючи, помолився і попросив у Бога відпустити мені мій гріх.
Бо я зазирнув туди? куди краще не зазирати.
Нічого нового там немає, а є - наші вигадки на чолі з найголовнішою.
Цієї теми більше не торкаюсь.
Гаррі - це не Матфей, прости мене, Господи.
Коментатор Гренуіль де Маре, [ 2011-02-08 15:44:18 ],
на сторінці поезії     "25 ДЕКАБРЯ"   Висєканцев Сергій

Вибач, Чорі. Пішла я цілуватися... ;))
Коментатор Гренуіль де Маре, [ 2011-02-08 15:45:53 ],
на сторінці поезії     "25 ДЕКАБРЯ"   Висєканцев Сергій

Висновки, може, і суперечливі - зате підхід правильний :))
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2011-02-08 15:46:58 ],
на сторінці поезії     "25 ДЕКАБРЯ"   Висєканцев Сергій

Ото краще :) Тільки не дуже захоплюйся.
Коментатор Гренуіль де Маре, [ 2011-02-08 15:52:52 ],
на сторінці поезії     "25 ДЕКАБРЯ"   Висєканцев Сергій

Я в тому смислі, що все вже ніби й розтлумачила - якщо хочеш, можемо продовжити, але десь уже не тут... чого людині сторінку завантажувати нашими балачками ;)
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2011-02-08 15:56:10 ],
на сторінці поезії     "25 ДЕКАБРЯ"   Висєканцев Сергій

Та ні, думаю, невдячна ця справа - замість автора образи тлумачити :) Захоче, сам розкаже.
Коментатор Тетяна Роса, [ 2011-02-09 01:55:34 ],
на сторінці поезії     "25 ДЕКАБРЯ"   Висєканцев Сергій

Мне понравилось это стихотворение. Конечно, я не автор, и моё толкование может быть ошибочным, ведь при желании можно увидеть то, чего нет, да только ведь и обратный вариант возможен – из-за нежелания или приглушенной восприимчивости в данный , конкретный момент или… в принципе. Я могу понять Гарри, он тонкий ценитель формы и всех тех мудрёностей о размерах, стилях и т.д. и т.п., которые моему несчастному умишке ни постигнуть, ни запомнить не дано. Короче, химический анализ салата и его вкус – вещи разные (да простит мне автор столь прозаическое сравнение :) Мне не пришёлся по вкусу вариант авторского перевода на украинский язык – неповоротлив, тяжёл в восприятии, но на русском это стихотворение воспринимается совсем по-другому. Итак, о сути. ЛГ неуютно чувствует себя «на звонких ветрах бытия», и просит «участья, любви и продления дней» для плоти. Нужно сказать, что понятием «душа» в наше время пользуются даже те, кто отрицает её существование, и даже они не отрицают тот факт, что любовь для тела и любовь для души – не одно и то же. ЛГ заботится о теле, но не заботится о душе. Почему плоть названа порочной, а одежда постыдной? Очевидно, стоит вспомнить о Библии. Одежда понадобилась тогда, когда тело познало грех, а разум – стыд. А раз потребность в одежде явилась признаком грехопадения, то разве нельзя назвать её постыдной?
А разве не широко распространённое явление, когда имеющие талант идут по пути наименьшего сопротивления и торгуют им, ведь «глухих ублажать красотою изящного слова» легко, потому что глухи они не в прямом смысле слова, а к понятиям глубинного наполнения и духовности, для них слово – безделица, призванная украшать их телесное благоденствие. Впрочем, они не забывают о том, что словом можно дурачить тех, за чей счёт достигается это благоденствие и упреждать возможный отпор с их стороны. Отсюда и
«Тебе обещали почётную роль крысолова –
Вести за собой одураченных флейтою крыс,
Слепых и покорных, к обрыву и сбрасывать вниз.»
Совесть не позволила ЛГ стать на этот путь, но он так и не нашёл своего пути в жизни:
«Ты вышел на свет, но опять пребываешь во мгле, -
Бредёшь в никуда по завьюженной этой земле…»
Всё это так, поверхностный взгляд, но разве это стихотворение не о духовности?
Коментатор Валерій Хмельницький, [ 2011-02-09 08:12:11 ],
на сторінці поезії     "25 ДЕКАБРЯ"   Висєканцев Сергій

Тетяно, а Ви випадково не літературний критик?)
Коментатор Гренуіль де Маре, [ 2011-02-09 14:21:02 ],
на сторінці поезії     "25 ДЕКАБРЯ"   Висєканцев Сергій

Ой, Таню, розвеселили ви мене :)
Цілком згодна, що практично всі розуміють, що "любовь для тела и любовь для души – не одно и то же". Саме тому, люблячи своє тіло й піклуючись про нього, просять у молитвах здоров'я. А якщо мова про секс, то найзатятішому донжуанові (якщо й ризикне молитися про влаштування своїх амурних справ) не прийде в голову назвати це любов'ю (адже ми - про зміст, а не про терміни?). Та й сам факт молитви говорить про якийсь певний ступінь духовної зрілості. Тому просити у Бога любові, не просячи при цьому "тепла для душі" - абсурд.
Про одяг: адже Христос теж ходив одягнений, а вже Йому закидати гріховність - нонсенс. Сам одяг тут ні до чого, "постыдными" можуть бути лише вчинки.
Про крисолова, дудочку, глухих і іже з ними: справа не в тому, що комусь незрозумілі ці образи... Вас ніколи не нудило, коли сто разів пережоване намагалися видати за свіжу та ще й оригінальну страву?
«Ты вышел на свет, но опять пребываешь во мгле" - "красивость", позбавлена сенсу, бо тут уже звиняйте - або ти тут, або там ("Не можете служить Богу и маммоне").
Сподіваюся, висловилася ясно і нікого нічим не образила :))
Коментатор Алексий Потапов, [ 2011-02-09 14:31:38 ],
на сторінці поезії     "25 ДЕКАБРЯ"   Висєканцев Сергій

Я попытался пропеть по-церковному - и знаете, уважаемые дамы - ПОЕТСЯ. И рифмы для пения как нельзя более лучшие. А смысл, по моему, неправильный. Путаница какая-то и смешение образов.
Сказка с дудочкой зачем?
Тем более, что была в те времена (нет, не сказки) несколько иная история.
ПЕТЬ - однозначно ПЕТЬ.
Но не в церкви. Будет святотатством.
Я посмотрел на авторскую страницу автора - и кое-что понял. Берегитесь провокаторов.
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2011-02-09 14:45:41 ],
на сторінці поезії     "25 ДЕКАБРЯ"   Висєканцев Сергій

Я тоже почитала, Алексий. Только стихи - там, где их больше. Вы ошибаетесь, причем глубоко.
По поводу провокаторов: как там было "обжегшись на молоке..."?
Коментатор Алексий Потапов, [ 2011-02-09 14:51:42 ],
на сторінці поезії     "25 ДЕКАБРЯ"   Висєканцев Сергій

Тем не менее, я усматриваю некое смешение образов.
С какой целью оно создано, автору известно.
Посему мы, наверное, не будем ни дуть на молоко, ни гадать на кофейной гуще.
А наши поэтические и религиозные пристрастия нас могут вообще развести по обе стороны баррикад.
Если, конечно, они существуют ))

Удач-дач-дач.
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2011-02-09 14:57:20 ],
на сторінці поезії     "25 ДЕКАБРЯ"   Висєканцев Сергій

Грені, будь ласка, вчитайся у перший рядок!
"Ты просишь любви, яко хлеба и яко питья" - тобто, як чогось матеріального. А варто - як "тепла для души". Тут про це.
«Ты вышел на свет, но опять пребываешь во мгле" - це не "позбавлено сенсу". Спочатку вийшов, але потім знов опинився - черговість подій.

Це вірш про пошук свого шляху. І написаний він, наскільки я відчуваю, людиною, яка сама по ньому йде і шукає, а не просто вигадано.
1   2   3   4   5   6