Венгер Емілія Опаленик (1957)
|
Живу, працюю, дуже багато працюю. Потім щось іще допишу. Бо дотепер не давала собі оцінку - це за мене і про мене робили інші.
|
Потім. Хай-но побачу, хто зацікавиться жінкою, яка пише дуже рідко.
Колегам
Колегам-дітям
Не топчіть, не шматуйте, не бийте –
Я й сама від вас скоро піду.
І могилу мені ще не рийте –
Все одно я не в неї впаду.
І у Смерті нічого не вийде –
Я її лиш від вас відведу,
А сама не із нею піду.
І у пенсію ще не женіте –
Без роботи я не пропаду –
Я й на тому, на кращому, світі
Буду писарем в райськім саду.
За гріхи проти Матері, діти,
Не ображусь на вас, не озлюсь.
А щоб вам безтурботніше жити, –
Сублімуюсь, – а це – вознесусь.
І вже там, на небесній орбіті,
Я за вас, за живих, помолюсь.
А до вас тільки в пам’ять вернусь…
Венгер Мать
26 січня 2008, ніч
Сублімація – перехід тіла із твердого у вищий газоподібний, духовний стан, проминувши стадію пустої, несуттєвої води