А давайте зпародіюємо!?
Привітик всім усміхненим і гарним!
У нетрях глобальної мережі випадково наштовхнулася на цей, без жодного перебільшення, шедевр Сергія Єсеніна, під простою, але водночас такою глибокою назвою "Девичник". І подумала собі, а що, як написати на нього пародію. Впевнена, це буде цікаво і весело.
Тож, до вашої уваги "Девичник", творіть!
ДЕВИЧНИК
Я надену красное монисто,
Сарафан запетлю синей рюшкой.
Позовите, девки, гармониста,
Попрощайтесь с ласковой подружкой.
Мой жених, угрюмый и ревнивый,
Не велит заглядывать на парней.
Буду петь я птахой сиротливой,
Вы ж пляшите дробней и угарней.
Как печальны девичьи потери,
Грустно жить оплаканной невесте.
Уведет жених меня за двери,
Будет спрашивать о девической чести.
Ах, подружки, стыдно и неловко:
Сердце робкое охватывает стужа.
Тяжело беседовать с золовкой,
Лучше жить несчастной, да без мужа.
Сергей Есенин
Прокоментувати
Народний рейтинг
-- | Рейтинг "Майстерень"
-- | Самооцінка
-