Наталія Буняк
|
"Учітеся!"- сказав пророк Шевченко,
"Дасте одвіт!" гримів до всіх Франко.
У мові нашій, рідній, голубиній
Знайдемо шлях, призначений давно.
|
Вірші пишу ще з юних років. Молоде кохання,любов до родини,роздуми над життям все це спонукувало до висловлення своїх думок, складаючи їх у стовпчики віршів.У 2007-ому році видала свою першу збірочку "Коли Сходило Сонце". Вона вийшла в Києві і багато з примірників було роздано, як нагороду дітям, які брали участь у Конкурсі української мови- ім. Петра Яцика. Мої вірші можна знайти на сторінках часописів та журналів- "Америка" "Свобода", "Наше Життя","Вісті Комбатанта". В Україні були друковані в журналі " Військо України".
Востаннє!
Пишу востаннє своє слово,
Така тяжка його вимова,
Сказати, що померла віра,
Бажання творчости, довіра.
В душі раділа- чисто, свято ,
Що тут залишусь віршувати,
Та «правила» не дотягнула,
Хоч друзям руку простягнула.
Бажаю всім добра і щастя ,
Щоб успіх ріс, щоб світ з ненастя
Й вам не сказав- ви не поети!
Пишіть і не впадіть в тенети!