Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Шанель ЯрКо (1980)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Мрія Поета, [ 2011-02-27 21:17:09 ],
на сторінці твору     "Чоловік у житті сучасної української жінки"   ЯрКо Шанель

Ноги - дві ліві (у сенсі, що кожна готова наліво піти).
Коментатор Ада Перець, [ 2011-02-28 12:18:05 ],
на сторінці твору     "Чоловік у житті сучасної української жінки"   ЯрКо Шанель

Розум, який дозволить йому бачити перед собою богиню і відповідно до неї ставитися.
Коментатор Ада Перець, [ 2011-02-28 12:42:24 ],
на сторінці твору     "Чоловік у житті сучасної української жінки"   ЯрКо Шанель

Справжнього чоловіка здатна створити лише справжня жінка. В чистому вигляді ідеалу не існує, його можна лише створити. Тому, закочуйте рукава, жіночки, і за роботу! Головне знайти підходящий матеріал.
Коментатор Олександр Комаров, [ 2011-02-28 15:28:28 ],
на сторінці поезії     "Шефу, з нагоди ювілею!"   ЯрКо Шанель

А цей Ярема видно вартий чогось, дисциплінка на місці.
Коментатор Мрія Поета, [ 2011-03-07 12:13:53 ],
на сторінці твору     "Чоловік у житті сучасної української жінки"   ЯрКо Шанель

10. Він про коханців жінки теж не знає нічого.

І п.2 чомусь у перших рядах виступає, хоча насправді не відіграє такої важливої ролі (як на мене).
Коментатор Самба Літа, [ 2011-03-18 21:35:53 ],
на сторінці твору     "Чоловік у житті сучасної української жінки"   ЯрКо Шанель

Якщо додати "без шкідливих звичок", це будуть вже якісь матримоніальні претензії. Хоча таки добре, як мужчина їх не має.
А ще Мужчина має вміти СМАКУВАТИ життя і ДІЛИТИСЯ цим смаколиком не лише у віртуальному просторі.
Коментатор Даймон Пеем, [ 2011-03-27 16:51:48 ],
на сторінці твору     "Чоловік у житті сучасної української жінки"   ЯрКо Шанель

Який розум? Перед Богинею ми втрачаємо голову... :(
Коментатор Даймон Пеем, [ 2011-03-27 16:53:42 ],
на сторінці твору     "Чоловік у житті сучасної української жінки"   ЯрКо Шанель

Захищаючи справжніх чоловіків, повинен сказати, що такі чоловіки завше зважають, зчитуючи історію дами серця - у якій чоловічій компанії вони опинилися!
Коментатор Даймон Пеем, [ 2011-03-27 16:55:31 ],
на сторінці твору     "Чоловік у житті сучасної української жінки"   ЯрКо Шанель

Ви така безстрашна? А раптом пропозиція може бути хоча і безсловесна, але і спокусливо реальна.
Уявіть собі, Самбо, цей танець пристрасті - без жодного зайвого слова. Пристрасть, якої не було? :)
Коментатор Даймон Пеем, [ 2011-03-27 17:07:31 ],
на сторінці твору     "Чоловік у житті сучасної української жінки"   ЯрКо Шанель

А ці пункти мені до вподоби - так воно, схоже, і є
"7. Мовчать, бо тупенькі?
8. Багато говорять, несучи повну ахінею..." - вироджуються, однозначно... )
Коментатор Мрія Поета, [ 2011-03-27 18:43:14 ],
на сторінці твору     "Чоловік у житті сучасної української жінки"   ЯрКо Шанель

Повертаючи справедливість, маю зазначити, що тільки справжня жінка може створити таку ілюзію для справжнього чоловіка - вдати, ніби він все знає )
Коментатор Даймон Пеем, [ 2011-03-27 23:24:20 ],
на сторінці твору     "Чоловік у житті сучасної української жінки"   ЯрКо Шанель

Напевно, дорога Мріє Поета, краще тут цю тему продовжити? Звісно, якщо милосердне жіноче товариство дозволить мені таке...

Отже, я зробив припущення, що "на ПМ чоловіки можливо і не лякливі в цілому, але дуже боязкі, щодо висвітлення справжнього стану своїх справ?.."

А ви, Мріє, сказали:
"А шо стосується чоловіцтва ПМ, то, можливо, не стільки боязкі, скільки закомплексовані (втім, цим страждає і більшість жіноцтва ПМ)..

Ви вважаєте, Мріє, що це прояв комплексів - вкрай вузька тематика творів, одноманітність стилю, форм, повторюваність, описування подій грубим пензлем на передньому плані?
А раптом це такий собі творчий снобізм?
На роботі і вдома наш пересічний ПМ автор високо і тонко співпрацює із найглибиннішими речами і явищами, а тут лише втомлено тримає лише йому притаманний ледь-ледь помітний лінивий розчерк пера?
Коментатор Мрія Поета, [ 2011-03-28 03:39:54 ],
на сторінці твору     "Чоловік у житті сучасної української жінки"   ЯрКо Шанель

Ні, дорогий Даймоне, якщо ми одне й те саме розуміємо під терміном "снобізм", то в описаному вами перевтіленні "нашого пересічного автора ПМ" скоріше присутній "снобізм навиворіт". Ви можете уявити собі Мікеланджело Буанаротті, який вдень розписує Сікстинську капеллу, а ввечері розмальовує стіннівку? Я - ні. Тому мова може йти саме про комплекси. Причому, як про свідомі, так і несвідомі. Перші знаходять своє втілення в характері, другі - у сублімаціях, до яких, як всім відомо, належить і творчість у всіх своїх проявах.

Щодо вузькості тем, то їх "за гамбурзьким рахунком" взагалі дві (і це теж не відкриття): Любов і Смерть. Все інше лежить між ними. Але "всього іншого" настільки багато, що цю мандрівку не подолати з кайданами комплексів (

Є маса "бульйонів", в яких ці комплекси зароджуються. Найпоширеніші з них: "Шо люде скажуть?", "Ой, бідабіда!", "Якстрашнажить!"
А ви ще які знаєте, Даймоне? Чи на ваших теренах всі ці людські (не побоюсь цього слова) )) слабкості вже не актуальні? )
Коментатор Даймон Пеем, [ 2011-03-28 11:46:37 ],
на сторінці твору     "Чоловік у житті сучасної української жінки"   ЯрКо Шанель

Ви може і не здивуєтесь, та я все одно вам, Мріє, скажу, що любов і смерть - це всередині нас, власне, всі диспути тут, на ПМ, і йдуть довкола того - Любов і Смерть обмежують наше єство, чи не обмежують.
Отож кажу, що в питаннях, які стосуються нас - Любов і Смерть всередині нас - ми більші за ці явища, тому тематика може виходити далеко за ці "межі".
А може і не виходити :)
Давайте спробуємо на практиці з'ясувати наші припущення. Кого би нам оглянути з чоловіків нині?
Взагалі, можна це робити і систематично :)

Ось пропоную публікацію

Володимир Сірий - [ 2011.03.27 12:52 ]

Мужчина полудневих літ

В пилюці степу кінь гривастий -
Мужчина полудневих літ, -
Ще добре мчить, та ризик впасти,
Мов тінь за ним несеться вслід.

Що більше треба вод потоків,
То менше може їх знайти
І гине на шляху широкім
Жага осягнення мети.

Краплини рос, дощі нечасті
Змивають мук присохлу сіль
І в цім скороминущім щасті
Він чвалом гоїть серця біль.

27.03.11.

Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" 0 (5.4)
Коментарі: (18)

Майже всі коментарі виражають схожі погляди "Близько. Грунтовно. Мудро. Поетично-образно. Що там казати - майстерно. А закінчення - шикарне!"

Одна лише прискіплива Юлія Шешуряк відходить дещо в сторону, але у, я так розумію, найцікавішому для жінок напрямку. В сенсі, чи той кінь (лір.герой), ще "о-го-го", а мав би, бо ледь за "40" - це якраз те, що потрібно...

Отже спробую наступним своїм коментарем зрозуміти межі існування шановного автора в сублімованому ним композиційному світі - намагаючись далеко не відходити від тематики цієї сторінки.
Коментатор Фігляр Шико, [ 2011-03-28 12:00:21 ],
на сторінці твору     "Чоловік у житті сучасної української жінки"   ЯрКо Шанель

у вірші Сірого крім "мужчина полудневих літ" літ - нічого й нема) але й те - калька з Вознесенського - "иностранка испуганных лет", що, як на мене, набагато цікавіше.
Коментатор Ада Перець, [ 2011-03-28 12:01:17 ],
на сторінці твору     "Чоловік у житті сучасної української жінки"   ЯрКо Шанель

Розум потрібен, хоча б для того, щоб зрозуміти, що перед тобою богиня.
Коментатор Даймон Пеем, [ 2011-03-28 12:56:04 ],
на сторінці твору     "Чоловік у житті сучасної української жінки"   ЯрКо Шанель

Вітаю, Шико! Та ось спробуємо з'ясувати - що є, а чого немає :)

"В пилюці степу кінь гривастий" - ну ясно, ось він безмежний світ-роздолля, трави, роси, і все в одній, зрозумілій "конику" площині і (довжина на ширину) вимірі, знай біжи і пасися вволю. Ніби все нормально, окрім "пилюки", так? Можливо степ навіть символізує життя для лір.героя, а пилюка - смерть? І напевно це таки внутрішня, як я і припускав раніше, пилюка, бо не може в степу стояти постійна пилюка, вона навіть в пустелі не постійна. Тому там і бедуїни щасливо кадафствують.
До речі "гривастий" - це явно натяк на красу і здоров'я? Хоча, знавці би радили все таки звертати увагу на зуби, та вони явно не чорні, а білі - бо ж відомо, що коник "полудневих літ". І, що цікаво, достатньо вільний у своєму рухові площиною степу. Не запряжений, не стриножений, без вершника...
"Ще добре мчить, та ризик впасти,
Мов тінь за ним несеться вслід" - "впасти", вельми оригінальне слово для коника, ще цілком здорового, бо ж у "впасти" вельми багато сенсів ширших за просто "звалитися з ніг". І йдеться про "ризик впасти" - на площині, твердій і звичній для здорового, досвідченого коника, що "добре" (найвища якість) "мчить"!
Підсвідомо виникає відчуття - щось тут не те, щось не зовсім природне - або протиріччя надумане, загроза несуттєва, або є щось глибше в тому "впасти", аніж просто звалитися на рівному місці. Воно звичайно, ковзає підступна думка, а якщо справа таки в "пилюці", яка щільно оповила стрімкого скакуна, та куди ж він тоді у такій пилюці мчить? - теж щось тут не природно. Але у щільній пилюці які можуть бути тіні? Тим більше, схожі на тінь Немезиди? Одне і пояснення - все це внутрішнє, і тоді внутрішня пилюка запросто забиває очі і загроза упасти на рівному місці ще й яка! Копитами очі не протреш, та й чи допоможе, якщо із-середини пилюка йде, тож і мчить коник, аби вітром продуло, а мав би люблячу кобилицю, то й бігти чи було би потрібно? - вицілує, заспокоїть, так? Самотність, схоже, не природна навіть для коника...

Але йдемо далі, може знайдемо підказку, для точного розуміння сублімативних кордонів? Пояснень відчуття деякої неприродності...

"Що більше треба вод потоків,
То менше може їх знайти" - цікаве протиріччя для досвідченого ліргероя, схоже, заплутався наш коник суттєво в житті - навіть де найближчі річки забуває в розгубленості своїй? Не вожак він, схоже, точно не вожак. Можливо таки покинутий усіма самітник? Що в "полудневих своїх роках" геть втратив орієнтацію в житті? Щось зарано все він втратив?
А чому покинутий?
Тож абсолютно логічно звучить далі
"І гине на шляху широкім
Жага осягнення мети..." - ось так втрачаються наші, чоловічі бажання - не можеш знайти, і вже не хочеш, чи ж бо покинули, то й не хай! і вже нехай все пропаде пропадом... Не вожак, точно.
Але ж не можуть бути всі вожаками!
І не Пегас, явно не Пегас! А то що би йому додати до скромних довжина на ширину, ще й висоту?
А міг би, напевно? І так вистачає неприродних протиріч, то чому би до них і польоти в небо не додати? Для Пегаса, до речі, природно. Там і нектару і амброзії повно. Та й чому не бути поетичному конику Пегасом?

Жаль, що немає висоти. У цьому, схоже, велика проблема цього сублімованого світу - бо справа, навіть, не в чвалі уявної втечі від уявного (чи не уявного) болю, а таки в неможливості швидкістю вирішити питання відсутності достатнього об'єму? Зовнішнього об'єму життя. Бо зараз усе ніби всередині лір.героя, так?

"Краплини рос, дощі нечасті
Змивають мук присохлу сіль
І в цім скороминущім щасті
Він чвалом гоїть серця біль"

Ось вона, основна проблема - страждання Нарциса у вкрай тісному своєму світі, між тим сповненому неприродних протиріч? І вигойдування тим чи тим темпом такого милого собі "болю"?

Ні, не Пегас, а дарма, тому і самотній, і вже назавжди...

Це не мудро. "Мудрий", до речі, синій небесний - чеською мовою. І яка синь без жінки - була би, словом, присутня (хоча би в помислах) кобилка, і з небесним було би напевно краще, значно краще?..

Отакі ось вони наші сучасні герої - в собі, і для себе?
Здається мені вдалося залишитися в контексті теми цієї сторінки?
Коментатор Мрія Поета, [ 2011-03-28 13:41:08 ],
на сторінці твору     "Чоловік у житті сучасної української жінки"   ЯрКо Шанель

до речі, Даймоне, цей вірш теж про Любов і Смерть.
але з вектором, спрямованим донизу, бо ЛГ не бачить виходу з кризи. Але у нього ще є шанс, бо все ж таки "коник мчить", а не валяється при дорозі.
Коментатор Мрія Поета, [ 2011-03-28 13:44:25 ],
на сторінці твору     "Чоловік у житті сучасної української жінки"   ЯрКо Шанель

звісно, всередині. і звісно, не обмежують. але чим вільніше єство, тим більше не обмежує кількість тем між двома основними )
Коментатор Ада Перець, [ 2011-03-28 15:32:32 ],
на сторінці твору     "Чоловік у житті сучасної української жінки"   ЯрКо Шанель

В жизни есть две вещи, которые нельзя избежать - любовь и смерть, но даже смерть можно отсрочить.