Автори /
Світлана Лавренчук (1984)
|
Рубрики
/ NOCTURNO
Опис: вінок сонетів
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Роздуми
•
І
•
ІІ
•
ІІІ
•
магістрал
•
XIII
•
ХІІ
•
XI
•
VI
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Цей листопад почався людопадом –
Усе це звично для природи;
Усе це звично для природи;
І знову тиха ніч надворі,
Скрізь тиша, тиша і в мені.
Скрізь тиша, тиша і в мені.
І всюди творяться дива:
Здається, камінь оживає
Здається, камінь оживає
А в небі ясно світять зорі.
І скільки їх? Не знаю я,
І скільки їх? Не знаю я,
І знову тиха ніч надворі,
І всюди творяться дива,
І всюди творяться дива,
Я засинаю, я вже сплю –
Морфей обійми простягає,
Морфей обійми простягає,
Нічні фантазії люблю.
Поки богині ці зі мною –
Поки богині ці зі мною –
Блукають постаті прозорі,
По місту ходять, наче тіні,
По місту ходять, наче тіні,
А по землі Морфей крокує,
Бо Аполлон вже спочиває,
Бо Аполлон вже спочиває,