Автори /
Олеся Рикмас (1988)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
За мить до осені
•
Ти її відпусти
•
Весняне
•
Зимно
•
Дитя
•
А небо також плаче
•
Весняна повінь
•
Сонячна дівчинко
•
Сильні і слабкі
•
Мрії
•
Стулю повіки ,наче крила
•
обійми мене так,наче
•
Симфонія дощу
•
Просто кохай
•
Скажи мені мамо
•
Втомилась
•
Не цінуєш її
•
В її долонях
•
Спини мене
•
Віра у диво
•
Донечко
•
Кохання жінки
•
Великий Геній
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Не бійся, маленька, ті краплі на віях
Блакитного кольору линуть на спад,
Блакитного кольору линуть на спад,
Ти її відпусти, не тримай, не твоя уже пташка,
Не приборкаєш біль, не відродиш усе що було.
Не приборкаєш біль, не відродиш усе що було.
Березень розкидає своє тепло,
Зриває з душі холод і втому,
Зриває з душі холод і втому,
Зимно дівчинко,
за плечима ніч
за плечима ніч
Молилось дитя ,
в трійцю пальці
в трійцю пальці
А небо також плаче, і сльози наче бісер
Розсипались додолу, зібравши з неба пил.
Розсипались додолу, зібравши з неба пил.
Сьогодні в повітрі запахло корицею з мятою
Ванільною ніжністю ранньої Пані Весни,
Ванільною ніжністю ранньої Пані Весни,
Сонячна дівчинко більше не плач
Сльози - це вирій яскравих емоцій,
Сльози - це вирій яскравих емоцій,
Життя кидає нас із крайнощів у крайнощі,
Змагається із тінню страхів і перешкод.
Змагається із тінню страхів і перешкод.
Яблуневим цвітом з-поміж тихих ранків
Крізь осінній дощик ,дотику танок
Крізь осінній дощик ,дотику танок
Стулю повіки, наче крила, і полечу в таємні сни,
Де ти являєшся мені, і тихо кажеш: "Моя мила"...
Де ти являєшся мені, і тихо кажеш: "Моя мила"...
Обійми мене так, наче зорі що спраглі у місяця
П’ють ранкову росу, де співають осінні птахи;
П’ють ранкову росу, де співають осінні птахи;
симфонія дощу крізь музику любові,
розстелена в зневірі й раптових перемог
розстелена в зневірі й раптових перемог
Просто кохай мене сильно
Більше нічого не треба
Більше нічого не треба
«Скажи мені, мамо, це правда, що рай є на небі,
І щоб долетіти туди - крил дитині не треба?
І щоб долетіти туди - крил дитині не треба?
Я втомилась чекати поки Сонце вже зійде над Містом
щастя в наших очах зупинилось, мов кинутий потяг
щастя в наших очах зупинилось, мов кинутий потяг
Не цінуєш її та не віриш в любов її світлу
наче камінь покинув під ноги своїм ворогам
наче камінь покинув під ноги своїм ворогам
В її зіницях піщинки смутку,
Що зостаються на ніжній шкірі;
Що зостаються на ніжній шкірі;
Спини мене спини!! Зостанусь на хвилину і залишусь на віки,
Дарованою днем - із дна перлини що засвітила світлом уночі.
Дарованою днем - із дна перлини що засвітила світлом уночі.
Одного дня дівча повірить в диво, в повіках заблищать краплини радості,
Без сумніву, вона така щаслива, і в світі вже такої більш не знайдеться.
Без сумніву, вона така щаслива, і в світі вже такої більш не знайдеться.
Лети моя доню, мов пташка,здіймаючись в небо бездонне
хай вітер колише у травах солодким, нестримним дощем
хай вітер колише у травах солодким, нестримним дощем
Ти поверни йому нетлінну пам'ять
Віддай тепло недоспаних ночей
Віддай тепло недоспаних ночей
Як важко кохати всім серцем великого генія
як важко у генія в серці знайти, хоч клітиночку
як важко у генія в серці знайти, хоч клітиночку