Я люблю це місто і його п’яничок,
            що питають адресу,
               а потім не ходять у гості;
І це хлоп’я, яке пише вірші
               листами, які чомусь ніколи
                       нікому не приходять;
Коханців-трамваїв, яким ніяк
               не судилося поцьомати
                   один одного;
І часом свою самотність,
                що живе у шафі,
                   у правій кишені джинсів.
А коли я ходжу цим містом,
               то ворушу опале листя
                   у пошуках свята
І раптом застаю тебе
               за тим самим заняттям.