Твої слова живуть у мене в голові,
Твоя краса – без неї в хаті стане пусто,
Твоя любов – причина жити на землі,
Твоя іронія – це привід самогубства.
Твоя підтримка – все, що треба в даний час,
Твій поцілунок залікує мої рани,
Твоя розмова – це не просто пара фраз,
Твоє мовчання – силует твого обману.
Твої сліди на моїм серці назавжди,
А, може, й ні, та я не Бог, тому не знаю,
Блаженний рух твоєї ніжної ходи –
Це вказівник дороги радості та раю.
Твій щирий сміх передбачає купу втіх,
А твій глузливий – це ворота до печалі,
Твої вуста – це найсолодший в світі гріх,
Твоя брехня ввібрала дещо від вуалі.
Твоя загадка, як полотна у Далі,
Твоя харизма – мати заздрості та злості,
Ти – просто жінка на гріховній цій землі,
А, може, жінка – це не так уже і просто.

Вірю в єдину і щиру любов,
В благословення і Божий покров,
Що накриває немов...
Знаю, настане той день і той час,
Небо відкриє всі тайни для вас,
Може, готує і нас...
Я відчиняю для себе Твій дім,
Я залишаюсь навіки у нім
Вірним рабом Твоїм...
Плоттю наїлися ми неспроста,
Кров*ю напилися спраглі вуста,
Чаша Грааля пуста...
Наші провини Ти щиро прости,
Грішними в землю небесну впусти,
Господе, нас захисти...
Я відчиняю для себе Твій дім,
Я залишаюсь навіки у нім
Вірним рабом Твоїм...
Вірю в єдиного Бога-отця,
Пасторе, кожна людина - вівця,
Губиться у манівцях...
Ти проведи нас на праведну путь,
Жодного в хащах зі зла не забуть,
Вчинки до раю ведуть...
Я відчиняю для себе Твій дім,
Я залишаюсь навіки у нім
Господе, сином твоїм...
Амінь...

Вільна, я хочу спитати,
Що нас обох зупиняє,
Що нам обом заважає
Разом невільними стати?
Вільна, дозволь полонити
Руки, ніжніші за крила,
Гордо промовити: «Мила»,
Разом в полоні пожити.
Всі оці грішники – юди,
Що розривали несміло
Вільної душу, як тіло,
В пеклі горітимуть всюди.
Так, я крокую повільно,
Ангел підкаже дорогу,
Доки ти матимеш змогу
Жити по-справжньому вільно.
Ціль, наче мрія в полоні,
Мрію ти просто жадаєш,
Ціль же ти в руки спіймаєш
Ось вона, в тебе в долоні.
З ока сльоза мимовільна,
Мабуть, це вперше я плачу,
Просто тебе не побачу,
Я полонений, ти – вільна.
2011р.

Я крокую по лезу ножа,
Чорно-біла у мене душа,
Що горить каганцем зі свічі,
Ангел з демоном є на плечі.
Ризикуючи втратити все,
Я пливу, куди річку несе,
Серед радостей, меду і втіх
Причаївся мій ще один гріх.
Совість мучить, часи не стоять,
Нерви листям з дерев шелестять,
Як дізнатись де вірний мій шлях?
Хто готує рукам моїм цвях?
Де ховається в морі думок,
Серед вчинків терновий вінок?
Хто зі мною сьогодні поїв,
А кого я ще не напоїв?
Ангел з демоном б’ються завжди,
Кому з них віддаю я сліди?
Хто сьогодні в бою переміг
За відбитки стопи моїх ніг?
Важко вгледіти цю тонку грань,
Серед сумнівів, вчинків, вагань,
Як щодня ночі змінюють дні,
Ангел з демоном є у мені.

Я крокую по лезу ножа,
Чорно-біла у мене душа,
Що горить каганцем зі свічі,
Ангел з демоном є на плечі.
Ризикуючи втратити все,
Я пливу, куди річку несе,
Серед радостей, меду і втіх
Причаївся мій ще один гріх.
Совість мучить, часи не стоять,
Нерви листям з дерев шелестять,
Як дізнатись де вірний мій шлях?
Хто готує рукам моїм цвях?
Де ховається в морі думок,
Серед вчинків терновий вінок?
Хто зі мною сьогодні поїв,
А кого я ще не напоїв?
Ангел з демоном б’ються завжди,
Кому з них віддаю я сліди?
Хто сьогодні в бою переміг
За відбитки стопи моїх ніг?
Важко вгледіти цю тонку грань,
Серед сумнівів, вчинків, вагань,
Як щодня ночі змінюють дні,
Ангел з демоном є у мені.
2011р.

Образливі слова – набори літер,
Одними ними неможливо вбити,
Я не боюся бурі – то лиш вітер,
З міцним корінням буду далі жити.
Мої думки не розтривожуть грози,
Я йду вперед, прискорюючи біг,
Мета – не мрія, а дощі – не сльози,
Ти не плануй, а покажи, що зміг.
Якщо прийду, не буду зупинятись,
Якщо впаду – піднімусь в сотий раз,
В житті я звик без бою не здаватись,
Бо зміцнений атаками образ.
На всі удари захисні є блоки,
На всі мечі знаходиться броня,
Нам кожен день дає свої уроки,
Життя – учитель, ну а учень – я.
Мозолі творять, шрами прикрашають,
Сильнішими нас роблять перепони,
Незламний дух ніколи не зламають,
Таке життя. Жорсткі його закони.
Через вогонь, і воду, й труби мідні
Я йтиму далі, доки не прийду,
Здобудуть ті, хто дійсно цього гідні,
Я – зміцнений і я це доведу.
2010 р.