Світ великий неначе театр ляльок
Кружляють довкола світські левиці
Мрію залишитись тут наодинці
Коли не буде тут більше ляльок

Але все то бажання, але все то пусте
Кидаю у простір тяжкі зітхання
Втомився слати усім привітання
Й серце втомилось, заслабло пусте

Скільки вже можуть кружляти левиці
Безсилим ягням почуваю себе
Навкого кралі, не бачу тебе
Невже розідрали тії кляті вовчиці?

Лишився я сам серед пліток...
У світі, що мовби театр ляльок...

2011

Багато крові небува
Як небува багато болю
Паде знесилена вдова
В могилу разом із тобою

Не б'ється серце схолодніле
Не зрушаться твої вуста
Не мучить нУтро зголодніле
Вже все одно. І світ-мара

Як заспівають треті півні
На небо побіжить душа
Як відспівають упокійні
Відчиняться святі врата

І позабудеш ким ти був
Забудеш те, що написав
Забудеш все, що не забув
І те, що вірно пам'ятав.

Бо вже помер, а ми живі
Тому ще й маєм пам'ятати
Усі слова, усі пісні
Що гарно вміли вигравати

Як помремо, то не суди
Дасть Бог зустрінемось у раї
Тож нас там, друже, підожди,
Дай час, най серце догниває.

2011

Я так злетіти хотів
А мені відрізали крила
Не понесе вітрів
Нестримная сила
Й буду лежати
Мов гусак убитий до столу
Буду вмирати
Бо відібрали свободу
Якби ж мої крила
Зуміли ізнов відрости
Узріли би що є сила
Птаху вільним небом нести
Та не бути тому
Бо не виростуть ізнова крила
Потонулому кораблю
Більш не здійняти вітрила

2011

Я льотчик у третім коліні
Із хмар випливаю мов з тіні
Піді мною мчить Арадо*
Щоб зруйнувати моє гніздо

Даремно стережуть Мессершміти**
Їм мене ніяк не спинити
Із хмар пірнаю в піке
Вдача мене здожене

Прошиваю кулями дно
Вибух розрива Арадо
Закручую мертву петлю
Зламавши шию йому

Хмари сховають мене
Смерть мене не знайде
Очунявся один Мессершміт
Кинувся мені у слід

Кручу літаком і верчу
Відчуваю, що ніяк не втечу
Другий вийшов мені наперекір
Я захлинувся в власнім огні

Дірками вкрилось крило
Пірнаю кудись на дно
Гасячи німецький гонор
Прошиваю Мессершміту мотор

Розкручуюсь, йду на таран
Тільки б спрацював мій план
Лунає знову вибух у небі
Не впустив ворогів я у двері

2011

Відчуй мій біль
Що серце розриває
На шматки і сіль
На рани насипає

Знищує все те
Що було святим
І мене гризе
Я живу між тим

Відчуй мій біль
Що сльози виливає
Втікаю я звідсіль
Моя душа вмирає

Немає більш надій
Що жити зможу я
І по щоці твоїй
Гірка сльоза стікає.

2011

Волосся твоє розвіває вітер
Сльози стирає зі щок
Ти одягнула мій светр
Чому в очах твоїх шок?

Я не бачу більше нічого
Тільки очі блакиті твої
Я хочу позбутись всього
Що боляче робить тобі

Давай розчинимось в полі
Стебла льону сховають нас
Крапля роси на твоєму чолі
Я боюсь що це якийсь знак

Твої руки стискають мої
Ти кидаєшся в мої обійми
Я від щастя на сьомому небі...
Адже в тобі частинка моя.

2011