Доросле кошеня згорнулось в клітці,
Відкрився гаманець сліпих утрат.
Розсипали мішок іскристих вад,
Зима втекла, заплутавшись у сітці…
А за маршрутом холод вже на сході,
Морозить серце втомленим полям.
Розтавший сніг землі я не віддам!
Сховаю у собі – він буде в моді…
Нова сторінка чорна – білі букви,
В натяжку нерви, казка помирає.
З одним крилом і ангел не літає!
Тепло прийшло, не чую ані звуку…

Карають тих, хто підло убиває,
А хто ж тебе, любове, покарає???