Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Іван Франко (1856 - 1916)

  Рецензії поезії
  нема

  Рецензії на вірші
  нема

 Рецензія авторської аналітики
  нема







Рецензії

  1. «Розкіш братньої любові». Відгук на «Притчу про життя» Івана Франка
    Василь Дениско

    http://maysterni.com/publication.php?id=65733

    Припускаю, що знайдеться прискіпливий читач або літературний сноб, який підшукає на яскравому і дивовижному гобелені твору «Притча про життя» недостатньо міцно зав’язаний вузлик чи надірвану ниточку...
    Охочих «тикати» заскорублим пальцем у гобелени творів класиків нині вистачає. І не став би я про це говорити взагалі, якби не знав таких «критиків». Приміром, один із них – прихильник філософії Дао Лао-цзи – мовив мені про суперечливість Франкової тези у «Притчі»: «Життя важке, природа нам ворожа». Як на мене, то це не важливо, бо у творі є найпосутніше: глибинний філософський зміст, який приголомшує! А «критикам» Іван Якович відповів ще у передмові до збірки «Мій Ізмарагд»: «...бажаю того душевного супокою, того м’якого, ніжного, щирого настрою, який знаходив я, складаючи серед болю і тяжкої гризоти... вірші...»
    Щоб не втомлювати читача, не стану детально описувати свої враження – винятково позитивні і емоційні, а дозволю собі зупинитись на рядках, які змусили мене віднайти паралель зі світом кіномистецтва.

    А та гадюка під ногами, браття, –
    То наше власне тіло, непостійне,
    Слабе і хоре, що нам в кожній хвилі
    назовсім відмовить може служби...

    Після прочитаних (перечитаних) цих рядків чомусь виразно згадався фільм Педро Альмодовара «Говоріть до неї». Там дівчина-балерина після автомобільної катастрофи перебуває в комі, а медбрат у лікарні її доглядає і говорить(!) до неї без упину і вірить...
    Люди (брати) мають говорити одне з одним, навіть тоді, коли хтось перебуває в комі. І тоді станеться диво. Відчуваю, що ця сакральна думка, попри інший вербальний зміст і символіку, присутня й у творі Івана Франка:

    Се чиста розкіш братньої любові
    Се той чудовий мід, якого крапля
    Розширює життя людське в безмір...

    «Притча про життя» читається одним подихом. Імперія образів твору збуджує уяву і спонукає до роздумів.
    І насамкінець. Видається мені, що цей зворушливий твір – майже готовий сценарій для анімаційної кінострічки. Агов! Де ви шановні сценаристи, художники і режисери? Та най там...
    Підніміть свої голови і зніміть зі своїх верхніх книжкових полиць томи творів Великого Каменяра!

    2011 рік



    Коментарі (3)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --