Автори /
Казьмірук Дарина Дейнеко (1986)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Спаде рушник
•
Зимова тиша...
•
Матері (Вклоняюсь)
•
Відображення
•
To Ukraine
•
Мамай
•
To Ashe
•
To SK
•
Не та...
•
***
•
Каяття неповнолітньої
•
Апокаліпсис
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Спаде рушник зі спинки крісла
І всполошуся - що се я
І всполошуся - що се я
В хрумких обіймах крижаного неба
Палала вранішня зоря.
Палала вранішня зоря.
Вклоняюсь.
Хай навіть не видно це ззовні,
Хай навіть не видно це ззовні,
Життя так часто каламутить воду,
І плутає стежки людей.
І плутає стежки людей.
Моя країно,
Ти руїна!
Ти руїна!
Ти – непізнаний образ свободи,
Ти герой, на ймення Ніхто
Ти герой, на ймення Ніхто
Дивлюсь в вологі та сумні
Зіниці ночі.
Зіниці ночі.
Життя злетіло виром вгору,
Крильми любові підірвало.
Крильми любові підірвало.
Я блідий місяць в теплий день,
Я чорний сніг на пелюстках троянди,
Я чорний сніг на пелюстках троянди,
Ти келих терпкого вина
Розлив на постіль. Наче кров
Розлив на постіль. Наче кров
Світило сонце, землю гріло,
Благословило небо новий день.
Благословило небо новий день.
Останній день добра і зла
Остання ніч болю й тепла
Остання ніч болю й тепла