Яке прекрасне життя,
Через терни та зілля
До тебе вийшов я,
Останнє в світі кохання!

Порятунок мій єдиний,
Полягає лиш в тобі,
Твій характер ненормальний -
Допоможе лиш мені.

Остання моя спроба!
Остання надія!
Нова життєва фарба!
Нова мріЯ!
(30.11.11.)

Скільки часу повинно пройти,
Щоб тебе нарешті забути.
Коли встану, почну іти?
І на людину схожою бути?

Зруйнувала мені пів життя
Причини я так і не знаю.
Як витримує твоя душа?
Коли бачиш як я палаю.

Для мене пусті твої слова,
Ти не вмієш ними говорити
І болить від них голова,
Та не хочу я більше жаліти.
(10.05.11)

Пробач, що образив,
Прощення нема.
Як завжди напартачив,
Пробач, що сумна.

Пробач, що кохаю,
Пробач все дурне.
Тебе лиш я маю,
У мене ти все.

Новий день настає,
Нас з тобою розлучає.
Пробач, що це все,
Вже у снах настає.
(21.04.11)

Що таке кохання?
Може людське насміхання?
Це тягар важкий,
Впасти може й сильний.

Світ страшний за вікном,
Може вбити й поглядом.
Легко загубитися,
Важко розібратися.

Кохання мав,
Його тримав,
Але гру із життям
Несправедливо програв.

Життя здається безнадійним,
І дуже сумним,
Але не всі в силі прийняти,
І з посмішкою пригадати.
13.04.11

Калина, калина,
Ти, як малина,
Ти, як світло
В сонячне літо

Калино, калино,
Маєш намисто.
Намисто гарненьке,
Як яблучка – кругленьке.

Намисто чудове,
Яскраво-червоне.
Кущ ти природний
Символ народний!

Калина, калина,
Ти, як шипшина,
Кетяги маєш,
Чаєм напоїш.

Калина, калина,
Ти, як дівчина,
Стоїш при стежині,
На радість у чужині.
2011

Доброго ранку, люба вставай
І вмиватися давай.
Доброго ранку сонцю скажи,
І мені ти напиши.
(10.04.11)

Розповім я на папері,
Як зайшов у чужі двері.
Вели вони в сади,
Котрі гинули без води.
Допомоги я бажаю,
Сили маю – повернув,
Все я знову відчуваю,
Про кохання вже забув.
Лиш помріяв – і вода
Потекла з небес сама:
Зеленіє все, відчулося життя,
Наповнили душу гарні почуття.
Назавжди залишився б, і усміхнувся -
Даремно цього разу я проснувся.
(27.11.10 р)

Не мав я раніше такої нагоди,
І відчував, що все дарма.
Не дала ти мені своєї згоди,
Чекав я свого кінця.

Ми з тобою не зрозуміли
Одне для одного хто ми є,
Ти і я дві перешкоди,
Несумісність над усе.

Як же ж бути мені далі,
Жити як у порожній залі,
Чи далі страшенно страждати
І всім серцем тебе кохати?
(22.11.10 р)

Як мені все тепер забути?
Але далі потрібно жити.
Час я хочу повернути,
Щоб тебе кудись подіти,

Я сильніший за самого себе,
Немає у моєму житті більше тебе.
Забирайся геть з моїх снів!
Нарешті я це зрозумів -

Ти демон випущений із пекла.
Майже до тла згоріла –
Я тебе врятував,
А ти цього не оцінила.
(17.11.10 р)

Пройтися хотів я з тобою на схід,
Як раптом обірвався наш світ.
Зникли враз усі мої мрії,
А ти казала, що в мене є надії.

Присвятив я тобі своє кохання -
Був упевнений у тобі.
Не уявляєш яке я маю зараз бажання
І довіряю тепер лише собі.

Геть забирайся! З очей моїх іди!
Щоб не знайшов я тебе сліди замети!
І все це відбулося в одну таку мить -
Ми залишаємося, а час летить.
(15.09.09 р)

На горизонті бачу степ широкий -
Нічого немає.
А далі ліс високий
Вогнем палає.
Допомоги я бажаю,
Сил немає – загубив.
Вже нічого не відчуваю,
Все на кохання замінив.
Невже це я
Зіпсував усе життя?
Від усього розвернувся,
На щастя, пробудився!
(12.09.09 р)

Моє кохання до тебе,
Забуло вже про себе.
Я мушу все розуміти,
Але ці відчуття – куди подіти?

Ти не знаєш які почуття
Маю до тебе я.
Як погано бути самим собою,
Коли я скучив за тобою.

Не залишай мене моє кохання,
Будь зі мною до самого кінця!
Я завжди на тебе чекаю,
В моєму серці ти на все життя.
(03.09.09 р)

Чи можливо, так як я, полюбити,
Чи можливо, так як я, покохати,
Щоб тебе у моєму серці сховати,
Від усього самому оберігати?

Заради тебе однієї жити,
Нічого навколо не розуміти,
А лише поруч тебе відчувати -
Я згоден усе це прийняти!

Тепер лише тебе я маю,
Нічого не хочеться, і не бажаю.
Велику радість у серці відчуваю
Переповнений тобою, аж палаю.
(27.08.09 р)

Дається вибір для нас
У житті не один раз.
Використати треба
Даний шанс із неба,

Щоб не мати жалю
Не забувай мету свою.
Іншої не буде нагоди,
Потрібно шансу дати згоду

Пам’ятай про це завжди,
І не смій усе зламати
Бо зникнуть твої надії,
І будеш згадувати тільки мрії.
(01.10.09)