Я незнаю, що робити?
Серце рветься на шматки,
Як подумаю про нього –
Сльози ллються по щочі!
День за днем минають довго,
Я не можу в самоті;
Як побачу його знов –
Буде важко на душі!!!

2008

И вот пошел, тот пятый месяц,
Когда не вместе я с тобой,
Но та любовь осталась в сердце,
И тяжело мне быть одной!

Когда могла б я временем править,
Все было б по-другому! –
Не допустила б я разлуки,
И были б мы вдвоем!

Но мир жесток порой бывает,
И сердца двоих разбить легко,
И все исправить не под силу
Богам любви – вот тяжело!!!


2008

Вітер свище над водою,
В моїм серці щось щемить
Мов ріка покрилась льодом –
Тяжко жить мені в цю мить!

Вранці сонце зійде ясне,
Мов любов до мене в дім,
А настане вечір смутний –
Так чомусь тіка, мов грім!

Ніч багатая на зорі –
Серденько моє пусте,
Мов листочок в чистім полі –
Смутно жити без тебе!!!

2009

А что поделать с собой?

Ты далеко от меня!
И мне трудно одной!
Время идет, как река,
А что поделать с собой?!!

Грусть, мечты на душе,
Невозможно порой!
Время идет, как река,
А что поделать с собой?!!

Год не видеть тебя,
Очень трудно одной!
Время идет, как река,
А что поделать с собой?!!

В моем сердце любовь,
Будет вечно со мной!
Время идет, как река,
А что поделать с собой?!!


2008

Коли ти покинув мене –
На серці сльози гарячі лилися,
Та не змогла я сказати собі,
Що з тобою ми вже розійшлися!

Туга і біль пройняли моє серце,
Бо важко було з цим змиритись,
Та не змогла я сказати собі,
Що з тобою ми вже розійшлися!

Солодкі спогади того кохання,
Назавжди в серденьку лишилися,
Та не змогла я сказати собі,
Що з тобою ми вже розійшлися!


2009

Почему так бывает, скажи?
Почему разошлися мосты?
Почему я любила, страдала?
Об измене, зная , прощала!

Почему ты ушел навсегда?
Почему ты бросил меня?
Почему ты при встрече стоишь,
Только смотришь в глаза и молчишь!

Может, просто боишься признать,
Ты вену й обо всем рассказать:
Что давно ты предал меня,
И любить не любил никогда!

Ну и что, я хотела, плевать,
На любовь, на тебя, твою мать!
Слишком долго была я одна,
Чтоб теперь посмотреть на тебя!

Вот теперь будешь долго мечтать,
Обо мне, посмотрев на кровать!
Позвонив, ты услышиш гудки,
И не скажешь свое ты: »Прости»!!!


2010

Люблю тебя я очень сильно!
Хоть знаю, уже с другой,
Но все же сердце мое знает:
Прошла любовь и вернется вновь!

Любовь, как жар, то вспыхнет резко,
То просто тихонечко уйдет,
Но знай, любить тебя я буду вечно –
Не забывай меня, любовь!!!




2007

Для мене все було за казку:
Гуляти, бачити тебе,
Твій голос чути і тремтіти,
Але забув про мене ти!!!

Це сталося все так одразу,
Не знаю я: чому й за що:
Холодним став одного разу
І проміняв ти ні на що!

А я була і є – стерпіла,
Але для тебе це пусте,
Знайшов ти іншу собі милу
Вона для тебе щось нове!

Але мені пора змиритись,
Кохона в тебе зараз є,
На новий світ пора дивитись,
Шукати щось – але своє!!!




2010

Прошу, вернись, любов моя!
Сердечко рвется без тебя!
Мне очень трудно жить одной,
И с жизнью хочется покончить мне порой!

Когда ты любишь – мир стоит.
И мальчиков других не видишь.
Мне очень трудно, не могу –
Спаси ты если любишь.

Моим слезам по вечерам
Не будет же покоя –
Лишь настоящая твоя любовь –
Помочь мне может вдвое!!!



2009

Як тяжко біль тримати у собі,
Нестерпний біль, який проймає душу –
Це вічний холод, холод у мені,
Який ніколи не зігріє душу!

Коли кричати хочеш на весь світ,
І зупиняєшся за крок до миті,
І думаєш, слова – це цвіт,
Краса мине – й забудуть все на світі!

Всі різні ми і маєм різні душі,
Та біль згуртовує в одне,
Ти можеш просто усміхатись –
Обманюючи лиш себе!
20.01.2010

Все прошло: любов и поцелуи,
Немного горьких слез и тайних встреч,
И те красивые, ласковые слова,
Которые ты говорил при встречи. –
Осталась только купа вспоминания,
Которых не забыть мне никогда!
И как не как мне серце говорит –
Что если будем вместе – то оно простит
Тебя прошу лишь я любить меня,
Тога и будем вместе мы всегда!!!


2008

Коли усе в тобі холоне,
І чуєш серця гучний стук,
Коли ти дихати не можеш –
Слова втрачають свою суть!

Тоді уже і не важливо,
Що ти сказав, чи скажеш тут,
Твої думки полонять душу,
Вуста німіють і без пут!

Коли кохаєш, то прощаєш,
Не починаючи всього,
Тоді про все ти забуваєш –
Є тільки ти і більш ніхто...


21.01.2010

Зрадив ти мене!
На серці сльози ледь тримаю,
А для тебе – це значення ніякого не має
Ти іншу мав, а для мене
Слова ти ніжності і поцілунки дарував!
Навіщо все це? Ти скажи мені:
Турботи, сльози, хвилювання –
Коли ти вірності не можеш вберегти?!!



2008

Як хочу я тобі сказати,
Що коїться в моїй душі.
Але так важко відірвати
Прості слова, які в мені!

Які давно так вкоренились,
Які так боляче печуть,
Бо кожен день – то це є мука
Сказати б їх й про все забуть!

Щоб ти це знав, як я кохала
Й хотіла бачить лиш тебе,
Мене думки не покидали:
„кохаю я: тебе, тебе...”!

2008

Осіння ніч. Вітри гуляють буйні,
Зірки виблискують у теміні морській.
Осіння ніч. Думки і погляд чуйний
І серця стукіт боязкий!

Усе стемніло, все завмерло вмить –
Не чути голосів пташиних.
Навколо тиша. Тиша-ніч...
І падолист вкриває всю долину!!!



2006

Кого ти бачиш уві сні?
І з ким би ти хотів прожити
Разом свої щасливі дні?
Й любові чашу розділити?

Кому даруєш ти себе
В обіймах ночі, на світанні?
Шепочеш їй: „Люблю тебе” –
Тонучи разом у коханні!!!

Ти їй надію дарував,
Говорячи три ніжних слова.
Ти їй без роздумів прощав –
Це серця й губ така є змова!!!



21.01.2010

Прийшла пора мені усе забути,
Забути те, як добре нам було,
Як жаль, та час назад не повернути –
Радіти треба тому, що було!

Хоч час іде, та рана в серці точить,
У пам’яті, як зараз все стоїть.
Я згадую тебе, і твої очі,
І серце час від часу ще болить!

Болить воно ще досі за тобою,
І хоче бути поряд, там, де ти,
Та доля розділила нас з тобою,
А в серці жив у мене саме ти!

Забути все – не можу я, не вмію!
Душі із серця, не вирвеш ти ніяк,
Немов ті кораблі у синім морі –
Пливуть і не вертаються назад!

Забути – значить жити в іншім світі
Де кольори веселки не такі,
І ходячи по вранішній травиці –
Не відчуваєш ти ніякої роси!!!




2008

Чи знаєш ти, як серденько боліло,
Коли я говорила все тобі?
Чи знаєш ти, як все в мені кипіло,
І ледве сльози я тримала у собі!!?

Якби ти знав, я б зараз не сиділа,
І не чекала б я на тебе в самоті.
Якби ж ти знав, як я тоді хотіла
В обійми тобі впасти, тремтячи!

Якби ти знав, що час для мене вічність,
А ті хвилини щастя – золоті.
Якби ти знав, що й лічені секунди
З тобою пролітали, мов у сні!


26.01.2010

Мені було , не знаю скільки –
Тоді з’явився жар в душі моїй –
І обпекло мене тоді навіки –
Що досі пам’ятаю серця спів!

Неначе світ по-іншому дививсь,
Неначе сонце стало більше гріть –
Тоді лише я зрозуміла,
Як добре в цьому світі жить!

Тоді було усе так гарно,
І світ не схожий на себе –
Немов прокинувшися вранці –
Навколо дощик теплий ллє!!!


2008