Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Осіння Сандра

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Осіння Сандра, [ 2008-02-05 16:42:47 ],
на сторінці поезії     "***"   Сандра Осіння

Ярославе, дякую за увагу до мого вірша.Перепрощую, що відписую аж у 2008 - на то були причини.Щодо зауваг...
Дощем характерна осінь-означає,що Осені притаманні дощі, а не навпаки.
Щодо наступних зауваг - згідна, хоча в останній
ПОСУД як він мені підходив під риму. А в поезії, наскільки мені відомо, це дозволяється.
Коментатор Осіння Сандра, [ 2008-02-08 16:15:21 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Венчур Юльця

Юльцю, від вірша справді віє якимсь внутрішнім теплом(може причина в соняхах?!)Доволі хороший вірш,побудований на емоціях.І свідчить про неординарні забаганки.
Коментатор Осіння Сандра, [ 2008-02-09 12:14:18 ],
на сторінці поезії     " Переддень зими"   Сандра Осіння

Дякую, шановна Редакціє та Вандо, за увагу до вірша "Переддень..."Не думала, що він змусить когось написати відгук. Це був дуже приємний сюрприз.
Коментатор Осіння Сандра, [ 2008-02-11 17:12:32 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Сандра Осіння

О, між мокрими та сухими венами різниця принципова. Мокрі набухлі вени свідчать про самозаглибленість, самовіддачу, пристрасть і розчинення(в чомусь). А також єдність з часом.Його відчуття.
Коментатор Осіння Сандра, [ 2008-02-17 11:18:17 ],
на сторінці поезії     "Україні"   Сандра Осіння

Дякую, Василинко, за коментар. Пояснюю.вірш про Україну, написаний у алегоричному тоні.Про напівтрагічну, напівгероїчну долю скіфської наслідниці."переступаєш крізь себе"-переступаєш через себе...-в історії були неодноразово такі моменти, коли їй(тобто Україні)приходилося переступати через себе в буквальному розумінні слова.І йти далі, ростити дітей, посилати воїнів на поле бою, піклуватися про жінок...
Щодо другої зауваги, можливо Ви і праві.
Коментатор Осіння Сандра, [ 2008-02-18 22:42:49 ],
на сторінці поезії     "Зустріч на Стрітення"   Іванина Василина

123
Коментатор Осіння Сандра, [ 2008-02-18 22:45:15 ],
на сторінці поезії     "Зустріч на Стрітення"   Іванина Василина

Перепрошую за недолугий коментар.
Коментатор Осіння Сандра, [ 2008-02-19 17:59:04 ],
на сторінці поезії     "xxx"   Рибар Тетяна

Від Вашої поезії у мене, щось піднялося, а потім опустилося всередині, як при різкому підйомі у ліфті.Майстерно. Добре, що на цьому сайті ще трапляється така хороша поезія, бо інколи таку муру читаєш, що, як кажуть:ні в голові, ні в серці."Ти прийшов саме в час, коли визріли зорі і сливи" - це просто маленький шедевр.
Дякую Вам.
Коментатор Осіння Сандра, [ 2008-02-20 23:05:14 ],
на сторінці поезії     "xxx"   Рибар Тетяна

Тетяно, а чому існуємо?Ми - живемо, бо мислимо,здійснюємо вчинки, пишемо вірші врешті-решт...А існування передбачає лише тління, а не активну дію.
І накінець-латинський афоризм:"Життя-коротке, мистецтво-вічне."
Коментатор Осіння Сандра, [ 2008-02-20 23:12:15 ],
на сторінці твору     "Щодо Поезії (і що таке поезія?)"   Адміністрація Майстерень

Осіння Сандра (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-20 14:18:57]
Хочу повернутися до дискусії про поезію.Поезія - це не життя, це - ілюзії, фантазії, вигадка, це твоя специфічна реальність. В будь-якій поезії, якою б реалістичною та життєвою вона не була б, є доля вигадки. Тому, на мою думку, поезія- це якийсь ідеал, якого не існує насправді, але який сконструйовує наша уява.
Коли я читаю вірші,писані за принципом:"що бачу, те пишу",мені стає сумно.На мою думку, це зовсім не поезія, це- щось інше...Що саме- точнішу відповідь дадуть ті, хто так пише.Поезія - це "пишу, про те, що відчуваю".
Ще одна обов"язкова умова поезії - образність,можливо навіть якісь химерні вислови і метафори, слова-новоутворення, які належать лише тобі.Щось таке, чого немає насправді, але що зумів побачити лише ти. Це треба мати особливий хист:бачити не лише те, що бачать всі,а проникливо вбирати в себе значно ширші горизонти, дивитися ширше, глибше, више, ніж всі інші, проникаючи в саму суть речей.Бачити дещо особливе і потім дати можливість побачити його всім через твої вірші.
І наостанок. Поезія - це не просто римування, це- підсвідомість, це-потік, який б"є ключем з душі, і якщо розібратися прискіпливо-авторство належить не лише тобі. А ще й твоїй Музі, Генію, Творцю.ТОму мене дивують люди, які аналізуючи чужі вірші, пропонують автору замінити одне слово(яке присутнє в його творінні та нашептане Музою) на інше слово-синонім, рівнозначне за змістом та однакове по суті за розміром(але яке пропонують вони).Вони не розуміють(або не хочуть розуміти), що для автора саме це його слово може мати принципове значення.Тому поезія, яка вже відбулася в тобі(якщо справді відбулася),яка відстоялася, як вино,змінюється і коригується досить важко і в якомусь розумінні болісно.
Тож давайте не будемо оскверняти Поезію, це ж своєрідна медитація, молитва, це часточка душі, яку автор відриває і виставляє назагал.Думайте, коли критикуєте, адже це може комусь ранити
душу.
Коментатор Осіння Сандра, [ 2008-03-01 22:36:44 ],
на сторінці поезії     "Із циклу "Так біло на серці""   Сандра Осіння

Пане Бендюг,ви не знаєте, що таке плястерко?Ви що, не львів"янин?
Коментатор Осіння Сандра, [ 2008-03-02 00:55:19 ],
на сторінці поезії     "Із циклу "Так біло на серці""   Сандра Осіння

Дякую Редакціє, за увагу.Цей вірш - це своєрідна ностальгія за зимою, якої майже не було.
Коментатор Осіння Сандра, [ 2008-03-02 01:02:12 ],
на сторінці поезії     "Із циклу "Так біло на серці""   Сандра Осіння

З Хмельницького до Львова всього-навсього 247 км.Дивно, що у вас нема такого колоритного слова.
Попитайте львів"ян, може знають.
Коментатор Осіння Сандра, [ 2008-03-02 11:53:25 ],
на сторінці поезії     "Із циклу "Так біло на серці""   Сандра Осіння

Молодці!Браво!Вам і питати нікого не потрібно. Самі дійшли до відповіді на власне ж питання. Статечно схиляю перед вами капелюха.
P.S.А польський борщ ви пробували?