Автори /
Микола Гриценко (1961)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Супутниці
•
Свято аромату
•
Розлука
•
Політ
•
Незбагненне
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Коли нам буде по сто, а чи – двісті, чи навіть – по триста....
І хмари стечуть із небес, і просочаться вглиб...
І хмари стечуть із небес, і просочаться вглиб...
Фіолетом достигає вечір,
Хмари повлягалися в траві,
Хмари повлягалися в траві,
Перегоріло все. Перебуло.
І ревнощі всі згасли, мов – багаття,
І ревнощі всі згасли, мов – багаття,
Зазеленію рястом, зацвіту.
Скажу, що народився лиш для тебе…
Скажу, що народився лиш для тебе…
У цім світі тебе ще нема.
У цім світі мене вже не буде.
У цім світі мене вже не буде.