Автори /
Максим Фірковський (1990)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
увесь твій достиглий біль висмоктані стигмати
•
травень темніє від опіків
•
Дивись, як мала пацанва із вирваним диханням каже – помри.
•
Але беззаперечно, у Давньому Римі
•
кольори сну
•
Японія
•
Поїзду врешті насниться Харків
•
певно деревам сняться цукерки
•
дівчинка яка ніколи не співала у церковному хорі
Переглянути всі твори з цієї сторінки
увесь твій достиглий біль висмоктані стигмати
твоя колискова
твоя колискова
травень темніє від опіків і вибухає на спеці
за травнем жалоба
за травнем жалоба
Дивись, як мала пацанва із вирваним диханням каже – помри.
Тож годі ламати нігті об літературу,
Тож годі ламати нігті об літературу,
Але беззаперечно, у Давньому Римі на пальцях твоїх існувала б законність сенату.
І метелики з напівпрозорими шкірою/пилом/серцями розсипані уночі,
І метелики з напівпрозорими шкірою/пилом/серцями розсипані уночі,
Коли хтось про тебе спить, перегортаючи із кінця на початок,
наче шляхи додому,
наче шляхи додому,
Це не піді мною плаче затоплена Японія,
і не під моїми ногами ламаються шкільні дошки і дошки гробів.
і не під моїми ногами ламаються шкільні дошки і дошки гробів.
Поїзду врешті насниться Харків, а поки –дартс, станції, мов мішені.
Перші подряпини квітня,
Перші подряпини квітня,
певно деревам сняться цукерки тому що дерева це дитинчата
їм сняться цукерки навіть коли ніч мов підбитий танкер заливає нафтовою чорнотою
їм сняться цукерки навіть коли ніч мов підбитий танкер заливає нафтовою чорнотою
дівчинка яка ніколи не співала у церковному хорі
вона до
вона до