Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Галинка Малинка (1980)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  Збагнула (навіяне)
    ..нести мене у серці кожну мить
    тобі, мабуть, вже більше не під силу...
  • •  коли ти не один
    коли долонями торкаєшся душі,
    коли вдихаєш зранку сонце з мого тіла,
  • •  Вночі
    на землю впала ніч, густа-густа,
    з кишень своїх зірки навпомацки виймає,
  • •  Вночі
    на землю впала ніч, густа-густа,
    з кишень своїх зірки навпомацки виймає,
  • •  ...захотілось..
    чомусь закортіло зірвати весь одяг... й на себе весну одягти...
    прокинутись там, де замріяні верби кохали її... там, де ти...
  • •  Річ не тільки в тім, що Ти .
    Стихало понад гаєм сонце золотаве.
    Зникали стрімголов хмаринки між дерев.
  • •  В кожнім дотику Твоїм є квіти
    Кожен подих пахне трояндами.
    В кожнім дотику Твоїм є квіти.
  • •  Дозволь мені ніжно ...
    Дозволь мені ніжно впиватись Твоїми вустами,
    Дозволь ще хоч раз доторкнутись до надміру мрій.
  • •  Чи любив?
    Чи любив? Мабуть,ні,ти ніколи мене не любив.
    Так буває - слова надто глибоко падають в серце.
  • •  Можу щодня:)
    Я можу щоночі до Тебе приходити в снах
    Й кохати безумно.
  • •  Так хотелось дожить ...
    Как хотелось дожить до рассвета!
    Солнце краешком ока узреть...
  • •  Якби Ти лиш вірив
    Якби Ти лиш вірив,як часто мені стає сумно...
    Коли на світанку не хочу відкрити очей.
    • Переглянути всі твори з цієї сторінки