***
Я бачив, як в неї росли крила,
Вона ховала їх під вешти і робила вигляд,
Ніби вона в дійсності людина,
Соромлячись того, що вона янгол…
Я купляв дешеве вино і йшов до неї…
Ми сиділи у прокуреній кухні всю ніч,
І коли все навколо засинало, вона розпрямляла крила,
Вилітала у вікно,.. і летіла…
І на яскраво-білому фоні місяця,
Вона раптово уповільнювала свій політ.
Оберталась до мене, стоявшого побіля вікна
І махала мені своєю тендітною рукою…
Коментарі (2)
Народний рейтинг: 4.25 | Рейтинг "Майстерень": 4